Новицький Григорій Ілліч

Григóрій Ількович Нов́ицький, (р. н. невід. — близько 1720) — український військовий діяч доби Івана Мазепи, дипломат. Перший європейський дослідник народів ханти та мансі.

Новицький Григорій Ілліч
Помер 1720
Діяльність етнолог
Alma mater Києво-Могилянська академія (1659—1817)
Grigorj Novickij kötetének címoldala 1941.jpg

БіографіяРедагувати

Походив з козацько-старшинського роду. Син Іллі Новицького. Вчився в Київській Академії. 17041708 — полковник компанійського (охотницького) полку. 1708 — резидент Гетьмана Івана Мазепи при польському коронному гетьмані А. Сенявському.

Брав участь у бойових діях проти московських інтервентів в Україні 17081709 рр. 1709 — після Полтавської битви схоплений і засланий у Москву, а 1712 — на Сибір, до Тобольська (за деякими даними, до Березова).

Допомагав митрополиту Тобольському і Сибірському Філофею Лещинському під час місійної діяльності серед фіно-угорських народів Західного Сибіру. Вивчав побут, звичаї та культуру народів ханти та мансі.

Згодом служив у Кондинській волості, де і загинув.

Автор однієї з перших етнографічних праць «Короткий опис про народ остяцький» (1715), що містить важливий етнографічний матеріал про хантів (остяків). Цю працю видано німецькою мовою (без зазначення автора) 1720, а 1730 і 1744 рр. (фрагменти) та в 1884 і 1941 рр. — російською мовою (повністю).

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати