Нобатія
Νοβαδἰα
Християнська держава
V ст. – VII ст.
Карта Нубії


Столиця Парохас
Мова(и) Давньонубійська мова
Релігія Християнство
Форма правління Монархія
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Нобатія

Нобатія або Нобадія (від давньонубійського — Nuubin — Нообін), в арабських джерелах Аль-Маре — давньоафриканська християнська держава зі столицею в Парохасі, яка утворилася в результаті розпаду Держави Мерое.[1] Країна була заснована нобатами, які були переселені римським імператором Діоклетіаном на початку III століття для захисту прикордонних римських територій від кочівників. В середині IV-го століття в Нобаті поширилося християнство.[2]

Держава Нобатія була утворена приблизно в 400 році.Рання Нобатія була знана, як культура Баллана.Першим царем став Харамадуе. Згодом царі Абурні і Силко змогли перемогти сусідні кочові племена і серйозно розширили розмір країни.

Держава знаходилася від озера Насер (Нубонго) і до початку витоку Нілу. Близько 650 року н. е. держава об'єдналося з Мукурра, утворивши Королівство Мукурра і Нобаті, яка згодом стала Нубією. Причиною об'єднання стала небезпека бути розгромленими агресивними сусідніми арабськими державами. Незважаючи на об'єднання, Нобаті довгий час зберігала автономію, її правителями були християнські єпархи, звані доместиками Парохаса.

Правителі Нобаті ред.

Релігія ред.

До VI століття в регіоні поширилося християнство. У 543 році монах Юліан був посланий в Нобатію візантійської імператрицею Феодорою, щоб навернути правителів країни в релігію. Ця дата вважається днем ​​прийняття Нобатією християнства. До 550 року місіонером Лонгіном в регіоні було створено духовенство і почалися проводитися літургії.

Примітки ред.

  1. Мероитское царство в БСЭ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 червня 2016.
  2. Путешествие в Судан Николая Баландинского. Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 11 червня 2016.

Джерела ред.