Ничипоренко Іван Іванович
Іва́н Іва́нович Ничипоре́нко (6 (18) вересня 1842, Межигір'я — 12 (25) січня 1910, Київ) — український педагог і освітній діяч, дійсний статський радник.
Ничипоренко Іван Іванович | |
---|---|
Народився | 6 (18) вересня 1842 Межигір'я, Київська губернія, Російська імперія |
Помер | 12 (25) січня 1910 (67 років) Київ, Російська імперія |
Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | директор Колегії Павла Ґалаґана |
Alma mater | Перша київська гімназія |
Біографія
ред.Народився 6 (18) вересня 1842 року в Межигір'ї (нині у складі села Нових Петрівців Вишгородського району Київської області).
З 1865 до 1879 рік викладав історію й географію в гімназіях Полтави, Немирова, Мурома. У 1879—1890 роках був директором Колегії Павла Ґалаґана в Києві. Багато уваги приділяв активізації методів навчання, самостійній роботі учнів.
Помер 12 (25) січня 1910 року в Києві. Похований в Києві на Лук'янівському кладовищі (ділянка № 9, ряд 5, місце 19). Надгробок — на чорному гранітному постаменті гранітний хрест.
Родина
ред.- батько Іван Макарович — помічник комісара фаянсової фабрики в Межигір'ї;
- брат Андрій Іванович — член організації «Земля і воля». Зустрічався з Т. Шевченком, Герценим. Помер в Петропавлівській фортеці[1].
Примітки
ред.- ↑ Проценко Л., Костенко Ю. Лук'янівське цивільне кладовище, путівник. — К. : Інтерграфік, 1998. — 192 с. — ISBN 966-532-012-2.
Джерела
ред.- Педагогічна мережа.[недоступне посилання з 23.07.2018]
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |