Відкрити головне меню

Нецевич Віктор-Станіслав-Костка Гнатович (рос. Нецевич Виктор-Станислав-Костка Гнатьевич[1]) — поляк, дворянин Волинської губернії Російскої імперії. Проживав у XIX столітті в Житомирському повіті Волинської губернії в колонії Нейманівка[2] Горошківської волості[3]. Релігійні обряди приймав у костелі св. Яна Непомуцена в містечку Пулини[4], що належало до Житомирської дієцезії.

Нецевичі
ГромадянствоPOL COA Pogoń Litewska Książęca.svg Велике Князівство Литовське

Coat of arms of the Cossack Hetmanat.svg Гетьманщина
Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg Річ Посполита

Lesser Coat of Arms of Russian Empire.svg Російська імперія
Commons-logo.svg House of Niecewicz на Вікісховищі

Зміст

Сім'яРедагувати

  • Дружина: Нецевич Маріанна (з дому Жигадлів)[5].
  • Діти: Станіслав, Томаш, Йосип, Іван.
  • Онуки: Віктор і Йосип, сини Станіслава, онуки Віктора-Станіслава-Костки Гнатовича.
  • Брат: Франц-Силезій (дружина Нецевич Розалія Андріївна (з дому Малишевських) з синами Миколою, Іваном, Францем, Людвигом, Станіславом-Гоноратом.
  • Онуки: Норберт-Павло і Люціян, сини Станіслава-Гонората, онуки Франца-Силезія Гнатовича.
  • Онуки: Іван старший, Михайло, Григорій, Іван молодший, Микола і Петро, сини Людвіга Франц-Силезієвича, онуки Франца-Силезія Гнатовича.

Особи чоловічої статі записані в частину I на сторінці 102 Родословної книги дворян Волинскої губернії 23 червня 1860 року (Указ Дворянського зібрання № 6334 від 23.06.1860, № 4574 від 25.11.1876, Визначення Зібрання від 18.03.1880, Указ Дворянського зібрання № 2365 від 24.06.1904)

Дворянин Станіслав Нецевич одружився з дворянкою Анастасією (1824 р.н.) (з дому Борецьких). Їхня сім'я проживала у слободі Нейманівці. Там з'явилися на світ двоє синів (Віктор, Йосип) та дві доньки (Кароліна, Гонората-Жозефа).

Дворянин Томаш Нецевич у 1860 році одружився з дворянкою Мальгоржатою Пашковською. Сім'я проживала у слободі Сахарня Пулинської волості[6]. У цій родині народилося четверо дітей. Два сини: Франц (1867 р. н.), (Михайло (1869 р. н.); дві доньки: Гонората-Жозефа (1861 р. н.), Франциска (1871 р. н.)[5].

У другій половині XIX століття сім'ї братів Станіслава та Томаша Нецевичів зі слобідок Нейманівки та Сахарні переїхали у слободу Абрамок[5] Романівецької волості Новоград-Волинського повіту (нині село Абрамок Новоград-Волинського району), яка була створена після 1875 року на південно-східній стороні від села Царів Бірок (нині Червоний Бір Ємільчинського району Житомирської області) та на південно-західній стороні від слободи Верби в урочищі Ваврамові Ліски[2]. Землі, на яких розташовувалася новостворена слобода, належали двом великим землевласницям цієї місцевості — поміщицям Марії Уваровій та Євгенії Мезенцевій[7].

 
Урочище Ваврамові Ліски на мапі Шуберта Ф. Ф., 1875 р.
Файл:P.102.jpg
Нецевичі в Списку дворян Волинської губернії, м. Житомир, 1906 р.

Учасники Великої вітчизняної війниРедагувати

Прямі спадкоємці дворянського родуРедагувати

  • Ницевич Броніслав Михайлович — ветеран Великої вітчизняної війни, служив у Війську Польському.

Реабілітовані історієюРедагувати

  • Нецевич Ганна Тодорівна, 1896 р. н., сл. Кривотин Ємільчинської вол. Новоград-Волинського пов. Волинської губ. Полька, неписьменна, колгоспниця. Проживала в с. Колцький Кривотин Ємільчинського р-ну Житомирської обл. Заарештована 25 жовтня 1937 р. за ст. 54-12 КК УРСР УНКВС по Житомирській обл. 10 грудня 1938 р. справа припинена[9].
  • Нецевич Йосип Люціянович, 1904 р. н., сл. Колцький Кривотин Лугинської вол. Овруцького пов. Волинської губ. Поляк, освіта середня, директор школи. Проживав у с. Щербатівка Малинського р-ну Житомирської обл. Заарештований 22 листопада 1937 р. Обвинувачувався за ст. 54-10 КК УРСР. За постановою НКВС СРСР і Прокурора СРСР від 17 грудня 1937 р. — розстріляний 28 грудня 1937 р. у м. Житомир. Реабілітований у 1989 р.[9]
  • Нецевич Михайло Григорович, 1887 р. н., сл. Колцький Кривотин Лугинської вол. Овруць-кого пов. Волинської губ. Поляк, малописьменний, колгоспник. Проживав у с. Колцький Кривотин Ємільчинського р-ну Житомирської обл. Заарештований 22 вересня 1937 р. Обвинувачувався за ст. 54-1а, 54-7, 54-10 КК УРСР. За постановою НКВС СРСР і Прокурора СРСР від 7 жовтня 1937 р. — розстріляний 11 жовтня 1937 р. у м. Київ. Реабілітований у 1989 р[9].
  • Нецевич Петро Федорович, 1889 р. н., сл. Кривотин Ємільчинської вол. Новоград-Волинського пов. Волинської губ. Поляк, малописьменний, колгоспник. Проживав у с. Колцький Кривотин Ємільчинського р-ну Коростенського окр. Київської обл. Заарештований 24 серпня 1937 р. Обвинувачувався в а.-р. агітації. За постановою НКВС СРСР і Прокурора СРСР від 4 жовтня 1937 р. — розстріляний 16 жовтня 1937 р. у м. Житомир. Реабілітований у 1961 р.[9]

Сучасне покоління дворянського родуРедагувати


ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

БібліографіяРедагувати

  • «Реабілітовані історією» (Житомирська область) // Книги 1 — 7