Нефьодов Максим Євгенович

Український економіст
Максим Нефьодов
Максим Нефьодов

Час на посаді:
18 лютого 2015 — 5 липня 2019
Президент  Петро Порошенко
Прем'єр-міністр  Арсеній Яценюк (2015‒2016),
Володимир Гройсман (з 2016)
ПопередникЮлія Ковалів
НаступникПавло Кухта

Час на посаді:
5 липня 2019 — 24 квітня 2020
ПрезидентВолодимир Зеленський
Прем'єр-міністр  Володимир Гройсман (2016‒2019),
Олексій Гончарук (2019‒2020)
Денис Шмигаль (з 2020)
Попередникпосада створена
НаступникІгор Муратов[1] (т.в.о.)

Народився18 квітня 1984(1984-04-18) (36 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Професіяекономіст

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Максим Нефьо́дов (нар. 18 квітня 1984, Київ) — український економіст, державний службовець. Колишній голова Державної митної служби. У 2015—2019 — перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України, ідеолог системи ProZorro[2]. До призначення в уряд працював керівним партнером у російській компанії Icon Private Equity.

ЖиттєписРедагувати

Народився 18 квітня 1984 у Києві. У 1999 вступив на спеціальність «Економічна теорія» до Київського університету ім. Шевченка, магістратуру якого з відзнакою закінчив у 2005.

2004−2015: початок кар'єри, фонди прямих інвестиційРедагувати

2004−2006 — аналітик зі злиття та поглинання у компанії Golden Gate Business.[3]

2006−2010 — віце-президент у інвесткомпанії Dragon Capital, згодом — директор інвестиційно-банківського департаменту[3].

У 2010 став керуючим директором українського офісу фонду прямих інвестицій Icon Private Equity.[4] Інвестфонд (загальний обсяг капіталу фонду $1 млрд) інвестує в фінансові, медійні, телекомунікаційні компанії і ніколи не розкривав своїх власників. Останньою великою інвестицією ($200 млн) став проект з будівництва в Україні та Росії мережі нового мобільного оператора WiMax під брендом Freshtel.

У 2011 став керуючим партнером фонду.[3]

2015−2019: робота в міністерствіРедагувати

У лютому 2015 призначений заступником міністра економічного розвитку та торгівлі України Айвараса Абромавичуса[5].

Сам Максим Нефьодов так прокоментував свій перехід на держслужбу[6]:

  Моє рішення перейти на держслужбу є цілком усвідомлене. Я розумів, що після Майдану само по собі нічого не відбудеться. Сама по собі країна не зміниться, і тоді для людей мого покоління, освіти та професії тут просто не буде місця. Через це для мене це було цілком усвідомленим патріотичним рішенням – покинути свій офіс на Софійській площі, місце на парковці та всі блага, які передбачає робота інвестбанкіра, і перейти на держслужбу.
 

У міністерстві відповідає за реформу публічних закупівель, у тому числі впровадження електронних тендерів у рамках проекту Prozorro[2][7][8], дерегуляцію, донорську координацію та проект електронних продажів державного майна ProZorro.Продажі. До початку 2017-го також займався реформою технічного регулювання (стандартизації, метрології та оцінки відповідності). У лютому 2016 слідом за міністром Абромавичусом подав у відставку,[9] однак продовжив виконання обов'язків. Під час формування уряду Гройсмана обговорювалося призначення Нефьодова на посади міністра економіки[10] та міністра соцполітики[11]. У підсумку він залишився на посаді заступника міністра економіки, а міністром став Степан Кубів.[12]

18 листопада 2016 Кабмін призначив Максима Нефьодова першим заступником міністра економічного розвитку та торгівлі[13].

18 червня 2017 взяв участь у «Марш рівності» в Києві.[14]

22 серпня 2018 призначений виконувачем обов'язків торгового представника України[15]

2019—2020: Голова Державної митної службиРедагувати

У березні 2019 взяв участь у конкурсі на посаду Голови Державної митної служби.[2] У конкурсі переміг, а 5 липня 2019 уряд затвердив його на посаді.[16]

Член Національної ради з питань антикорупційної політики.[17] 19 лютого ВАКС зобов'язав НАБУ відкрити справу проти Нефьодова щодо можливого отримання хабарів групою осіб на чолі з Нефьодовим, коли він був заступником міністра економічного розвитку[18].

24 квітня був звільнений з посади зі своїми заступниками: Робертом Зелді, Денисом Шендриком і Сергієм Пєтуховим[19]. 20 травня Нефьодов подав до Окружного адміністративного суду Києва з вимогою поновити його на посаді голови митниці, а також — відсудити свій заробіток нібито за час вимушеного прогулу[20][21].

ПриміткиРедагувати

  1. Про тимчасове покладення виконання обов’язків Голови Державної митної служби України на Муратова І. М.. Кабінет Міністрів України. 24 квітня 2020. Процитовано 28 квітня 2020. 
  2. а б в Головний митник Максим Нефьодов: Мене вже попереджають. «Готуйся. Бери охорону. Машину спалять» // Економічна правда, 3 липня 2019
  3. а б в Сергей Корепанов и Максим Нефедов стали соуправляющими партнерами инвестиционного фонда Icon Private Equity, Прайм (22 червня 2011)
  4. Icon глубоко копает, Коммерсантъ Украина (2 грудня 2010)
  5. ​Максим Нефедов назначен заместителем главы МЭРТ Архівовано 2015-02-19 у Wayback Machine., Апостроф (18 лютого 2015)
  6. «Сейчас время для таких как мы»: 31-летний замминистра о трансформации страны. Платформа. Процитовано 2016-06-18. 
  7. От стартапа до реформы: как создавалась система госзакупок ProZorro, ain.ua (4 вересня 2015)
  8. Прозрачность тендеров крупных госкомпаний можно обеспечить до конца года — Нефьодов, Дело (18 травня 2015)
  9. Замминистра экономразвития Нефьодов также уходит в отставку, Новое Время (3 лютого 2016)
  10. На посаду міністра економіки претендують Кубів, Ковалів і Нефьодов — джерело, УНІАН (13 квітня 2016)
  11. Обнародован новый состав Кабмина, LB.ua (12 квітня 2016)
  12. Появился обновленный вариант нового Кабмина (обновлено), LB.ua (13 квітня 2016)
  13. Максим Нефьодов призначений першим заступником міністра економіки замість Ковалів. ukranews.com. Українські новини. 2016-11-18. 
  14. У Києві пройшов Марш рівності-2017 (оновлено) (фото). LB.ua. Процитовано 2017-06-18. 
  15. Нефьодов отримав нову посаду / ЕП, 22 серпня 2018
  16. Кабмін призначив нового голову митниці
  17. Указ Президента України від 16 липня 2019 року № 523/2019 «Про зміни у персональному складі Національної ради з питань антикорупційної політики»
  18. Суд зобов'язав НАБУ відкрити справу проти Нефьодова. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-02-19. 
  19. Кабмін звільнив главу Держмитниці. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-04-24. 
  20. Максим Нефьодов просить суд поновити його на посаді очільника Митниці | Окружний адміністративний суд міста Києва. oask.gov.ua. Процитовано 2020-05-20. 
  21. Нефьодов через суд намагається відновити на посаді голови Митниці. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-05-20.