Нестеровський Петро Артемович
Петро́ Арте́мович Нестеро́вський (28 червня 1870, Каплівка — 16 березня 1932) — український фольклорист, етнограф, педагог. Батько письменника Петра Нестеровського.
| Петро Артемович Нестеровський | |
|---|---|
 | |
| Народився |
28 червня 1870 Каплівка, Хотинський повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія |
| Помер | 16 березня 1932 (61 рік) |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Місце проживання | Варшава, Москва, Київ |
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | педагог |
| Alma mater | Варшавський університет |
| Галузь | фольклор, етнографія |
| Заклад |
Варшавський університет Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського |
| Нагороди |
  |
Біографія ред.
Народився 28 червня 1870 року в селі Каплівці (нині Хотинського району Чернівецької області) в сім'ї священика. У 1897 році закінчив Варшавський університет, де й викладав російську і церковнослов'янську мови, історію. Згодом був директором та інспектором у гімназіях Варшави. Перебуваючи в рідному краю на літніх канікулах, їздив по селах (села Грозинці, Каплівці і Керстенці, нині Хотинського, та Вітрянка, нині Сокирянського райнів Чернівецької області) з етнографічними розвідками, а також до Непоротова, щоб ознайомитися зі скельним монастирем. Свої записи (добірки пісень, казок, легенд, загадок, заговорів, прислів'їв і приказок як «Материалы по этнографии бессарабских русинов») публікував у часописі «Киевская старина». У праці «Бессарабские русины» автор подав весь життєвий цикл бессарабських українців в окремих нарисах: «Вірування бессарабських русинів», «Народження дитини», «Весілля», «Похорон», «Коляди», «Новий рік», «Йордан», «Великдень», «Зелені свята» тощо.
Нагороджений орденами святого Станіслава 3-го та 2-го ступенів, святої Анни 3-го та 2-го ступенів.
На початку Першої світової війни разом з родиною виїхав до Москви. У 1918 році переїхав в Україну. Працював директором Олександрівської гімназії на Катеринославщині, а від 1919 року і до самої смерті — у київській Всенародній бібліотеці України (нині Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського) на різних посадах: від бібліотекаря до завідувача відділу періодики, завідувача відділу реєстратури [1].
Помер 16 березня 1932 року. Похований у Києві на Байковому цвинтарі.
Праці ред.
- Бессарабские руссины: Историко-этнографический очерк. — Варшава, 1905.
- Материалы по этнографии бессарабских руссинов // Киевская старина. — 1905. — № 10.
- По русской Буковине: Путевой набросок. — Санкт-Петербург, 1908.
- На севере Бессарабии: Путевые очерки. — Варшава, 1910.
Примітки ред.
- ↑ Гарбар Лариса. Біографічні джерела з історії дослідження української бібліотечної справи (1918—1934) з архіву Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та питання персонологічної реконструкції // Волинські історичні записки. — 2010. — Том 5. — С. 214.
Література ред.
- Огуй О. Д. Нестеровський Петро Артемович // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7. — С. 379—380.
- Гусар Ю. Хотинець — кавалер ордена «Святого Станіслава» [про П. А. Нестеровського] /Юхим Гусар // Буковинське віче. -2016.- 23 червня (№ 24). — С. 3.
- Несторовский П. А. На севере Бессарабии / Комментарии и примечания к тексту А. С. Мандзяка // Сокирянщина: Історико-краєзнавчий альманах. — Випуск 1. — Мінськ — Новодністровськ, 2011. — С. 25—39.
- Нестеровський Петро Петрович // Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997.
- Яківчук А. Ф. Фольклористика Хотинщини // Буковина — невід'ємна частина України. — Вижниця, 1997.
- Попович К. Ф. Перші шукачі скарбів народних // Сторінки літопису. — Кишинів, 1998.
- Яківчук А. Ф. Дослідження фольклористики Хотинщини // Хотину — 1000 років. — Чернівці, 2000.
- Яківчук А. Ф. Вірний син Наддністрянської Буковини [До 130-річчя від дня народження П. Нестеровського] // Зелена Буковина. — 2000. — № 1—2.