Нестеренко Ганна Дмитрівна

Га́нна Дми́трівна Нестере́нко (17 грудня 1924, село Яблуневе, нині Оржицького району Полтавської області — 11 вересня 2014) — український педагог. Кандидат педагогічних наук (1970). Член-кореспондент Академії педагогічних наук СРСР (з 1968 року). Член-кореспондент Академії педагогічних наук України (з 1992 року). Герой Соціалістичної Праці (7.03.1960). Депутат Верховної Ради УРСР 6—8-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в березні 1966 — березні 1971 року.

Нестеренко Ганна Дмитрівна
Народилася 17 грудня 1924(1924-12-17)
село Яблуневе, нині Оржицького району Полтавської області
Померла 11 вересня 2014(2014-09-11) (89 років)
Країна  СРСР
 Україна
Національність українка
Діяльність педагог
Alma mater Лубенський учительський інститут
Науковий ступінь кандидат педагогічних наук
Вчене звання Q109323397?
Партія КПРС
Нагороди Герой Соціалістичної Праці Орден Леніна

Життєпис ред.

Народилася в багатодітній селянській родині. Закінчила середню школу в селі Яблуневому. Навчалась у Лубенському учительському інституті Полтавської області. Під час Другої світової війни перебувала на окупованій німецькими військами території. Мала бути вивезена на роботу до Німецького рейху, але по дорозі втекла і переховувалася.

З жовтня 1943 року працювала вчителем біології та географії в Оржицькій середній школі на Полтавщині.

У 1947 одержала призначення на посаду директора семирічної школи в селі Озеряни на Рівненщині. У 1951 році була переведена директором середньої школи у село Варковичі Дубенського району Рівненської області.

Член ВКП(б) з 1952 року.

У 1956 році заочно закінчила Київський державний педагогічний інститут імені Горького.

Від 1959 року працювала директором школи-інтернату для дітей-сиріт в селі Верба Дубенського району Рівненської області.

17 листопада 1992 року Ганну Нестеренко обрали членом-кореспондентом Академії педагогічних наук України (відділення дидактики, методики та інформаційних технологій в освіті)[1].

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. Академія педагогічних наук України. Члени-кореспонденти. Архів оригіналу за 12 червня 2010. Процитовано 30 квітня 2011. 

Джерела ред.