Ненсі Сінатра
Ненсі Сандра Сінатра (англ. Nancy Sandra Sinatra; нар. 8 червня 1940, Джерсі-Сіті, США) — американська співачка, акторка, старша дочка Френка Сінатри. Одна з найпопулярніших виконавиць другої половини 1960-х років.
| Ненсі Сінатра | |
|---|---|
| Nancy Sinatra | |
 | |
| Ненсі Сінатра (1960-ті) | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Nancy Sandra Sinatra |
| Дата народження | 8 червня 1940 (83 роки) |
| Місце народження |
 Джерсі-Сіті, Нью-Джерсі |
| Роки активності | 1957 — наш час |
| Громадянство |
США |
| Професія |
співачка акторка |
| Освіта | University High Schoold |
| Інструменти | вокал[d] |
| Мова | американська англійська |
| Жанр | Поп-музика |
| Співпраця | Лі Хейзлвуд[en] |
| Лейбли | RCA Victor[d], Reprise Records, Private Stock Recordsd, Elektra Records, Buena Vista Recordsd і Attack Recordsd |
| Нагороди |
зірка на голлівудській Алеї слави[d] |
| Батько | Френк Сінатра[1] |
| Мати | Nancy Barbatod[1] |
| Діти (2) | AJ Lambertd[1] і Amanda Lambertd[1] |
| nancysinatra.com | |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Ненсі народилася в родині відомого американського співака Френка Сінатри та Ненсі Барбато і мала молодшого брата Френка та сестру Тіну. У 1944 році Френк присвятив своїй чотирирічній донечці пісню «Nancy (With the Laughing Face)».
У 1949 році родина розпалася: батьки Ненсі фактично розійшлися, хоча сам процес розлучення тривав ще два роки.
Але Френк не залишив своїх дітей напризволяще і продовжував перейматися їхньою долею. Так, у 1957 році Ненсі знялася разом із батьком у фільмі й це стало стартом до її акторської кар'єри, а в 1959 році вона дебютувала у телешоу, ведучим якого був Френк Сінатра, а запрошеним гостем — Елвіс Преслі, який перебував у зеніті слави. Майже через десять років Ненсі та Елвіс уже разом зіграють у картині «Спідвей[en]», але тоді це були її перші кроки до майбутньої популярності.
Після розлучення зі співаком Томмі Сенсом та виконання кількох пісень Ненсі кардинально змінює свій імідж сором'язливої дівчинки на розкуту й норовливу sexy-girl, яка носить міні-спідниці та черевики на високих підборах. У 1966 році сингл «These Boots Are Made for Walkin'[en]», який написав Лі Хейзлвуд[en] та виконала Ненсі Сінатра, утримувався на першому місці в американському музичному хіт-параді Billboard Hot 100 протягом 14 тижнів, а також підкорив британські чарти продажів платівок. Надалі майже всі хіти співачки будуть відзначені авторством Лі Гейзлвуда.
У 1967 році Ненсі заспівала дуетом разом зі своїм батьком. Їхня пісня «Somethin' Stupid[en]» стала мало не піснею року. Також вона співає разом з Гейзлвудом; зокрема, сингл «Some Velvet Morning[en]» стає визнаним шедевром психоделії, однією з найбільш «химерніших» (у гарному розумінні цього слова) пісень, в якій поєднано дві несумісні одна з одною музичні теми та вокали Гейлзвуда та Ненсі.
Поступово пісні співачки ставали більш ліричними та глибшими у звучанні. Великий вплив на музичну творчість Ненсі Сінатри та Лі Гейзлвуда зробила так звана «вестерн-музика», яка створювалася для американського кіно про Дикий Захід.
Під час війни у В'єтнамі Ненсі двічі вирушала до цієї країни давати концерти спеціально для американських солдатів. Те, що співачка побачила у В'єтнамі, жахливі наслідки цієї війни справили на неї величезне враження. За своїми переконаннями Ненсі стала пацифісткою і часто виступала на антивійськових заходах.
У кінці 1960-х років Ненсі записала пісню «You Only Live Twice[en]» до 5-го кінофільму про Джеймса Бонда. У цей же час вона зіграла разом з Елвісом Преслі у фільмі «Спідвей», а також стала першою співачкою, яка записала пісні в альбомі Елвіса Преслі.
Найвідомішим фільмом за її участю став «Дикі янголи[en]», де разом з нею зіграв Пітер Фонда.
У 1970 році Ненсі виходить заміж за хореографа Г'ю Ламберта. Незабаром кар'єра для неї відходить на другий план, поступаючись родині. У 1972 році вийшов її останній альбом «Woman». Наступного року було видано збірку колишніх шлягерів Ненсі і після цього вона залишає сцену, щоб відпочити та присвятити себе родині. Щоправда, у 1976 році вона записала пісню «Kinky Love», яку заборонили до радіотрансляції «через її непристойний зміст».
У 1981 році вийшов спільний альбом Ненсі Сінатри та Мела Тілліса у стилі кантрі. Через кілька років співачка спробувала свої сили у літературній творчості, видавши книгу спогадів про свого батька Френка Сінатру — «Frank Sinatra, My Father».
У 1995 році Ненсі тріумфально повертається на сцену і щоб привернути увагу до свого нового альбому, вона знялася у весняній сесії журналу «Playboy» (попри те, що їй вже виповнилося 54 роки).
Співачка знову почала співпрацювати з Лі Гейзлвудом і разом вони здійснили концертний тур.
11 травня 2006 року на честь Ненсі Сінатри було відкрито особисту зірку на Алеї слави у Голівуді.
Пісні Ненсі лишаються популярними та затребуваними і через багато десятиліть. У 2003 році Квентін Тарантіно використав версію пісні «Bang Bang (My Baby Shot Me Down)», виконану Ненсі Сінатрою, у своєму фільмі «Убити Білла».
Роббі Вільямс разом з Ніколь Кідман на початку 2000-х виконали «Somethin' Stupid», а у мультфільмі «Шрек 2» Антоніо Бандерас (озвучував Кота в чоботях) виконав «These Boots Are Made for Walkin'».
Дискографія ред.
Студійні альбоми ред.
Фільмографія ред.
- 1964 — «Для тих, хто думає по-молодому[en]» (англ. «For Those Who Think Young»)
- 1964 — «Взяти собі дівчину з коледжу[en]» (англ. «Get Yourself a College Girl»)
- 1965 — «Шлюб на скелях[en]» (англ. «Marriage on the Rocks»)
- 1966 — «Привид у невидимому бікіні[en]» (англ. «The Ghost in the Invisible Bikini»)
- 1966 — «Останній із секретних агентів?[en]» англ. «The Last of the Secret Agents?»
- 1966 — «Оскар» (англ. «The Oscar»)
- 1966 — «Дикі ангели[en]» (англ. «The Wild Angels»)
- 1968 — «Спідвей[en]» (англ. «Speedway»)
Посилання ред.
- Офіційний сайт (англ.)
- Ненсі Сінатра на сайті myspace.com (англ.)
- Ненсі Сінатра на сайті IMDb (англ.)
- Ярослав Годына Нэнси Синатра. Песни американской оккупации (рос.)
- Биография Nancy Sinatra (рос.)
- peoples.ru Нэнси Сандра Синатра (рос.)
- Фрэнк Синатра (рос.)
- ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage