Ненашев Володимир Іванович
Володимир Іванович Нена́шев (нар. 14 березня 1923, Русаново — пом. 7 листопада 1995) — український і російський театральний режисер. Чоловік актриси Ніни Подовалової.
| Ненашев Володимир Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 14 березня 1923  Воронезька губернія, РСФРР, СРСР |
| Помер | 7 листопада 1995 (72 роки) |
| Країна |  СРСР Росія |
| Діяльність | театральний режисер, театральний педагог |
| Alma mater | Російський університет театрального мистецтва |
| Вчителі | Михайло Тарханов і Володимир Бєлокуров |
| Заклад | Таганрозький драматичний театр, Ростовський академічний театр драми імені Максима Горького, Луганський академічний обласний російський драматичний театр, Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки, Харківський академічний драматичний театр і Російський університет театрального мистецтва |
| Партія | КПРС |
| У шлюбі з | Ніна Подовалова |
| Нагороди |    |
Біографія
ред.Народився 14 березня 1923 року в селі Русановому (тепер Воронезька область, Росія). 1944 року закінчив Державний інститут театрального мистецтва у Москві (курс Михайла Тарханова і Володимира Бєлокурова). Член ВКП(б) з 1947 року[1].
Впродовж 1944—1951 років працював режисером Таганрозького драматичного театру. З 1951 року — режисер Ростовського театру драми, Ворошиловгадського російського драматичного театру[1]. Впродовж 1960—1962 років — режисер Київського російського театру імені Лесі Українки; впродовж 1963—1975 років — головний режисер Харківського російського театру імені Олександра Пушкіна; впродовж 1975—1978 років — головний режисер Київського російського театру імені Лесі Українки.
З 1978 року викладав в Інституті театрального мистецтва в Москві. Помер 7 листопада 1995 року[1].
Творчість
ред.Поставив вистави:
- «Лихо з розуму» Олександра Грибоєдова;
- «Безприданниця» і «Без вини винуваті» Олександра Островського;
- «Тихий Дон» і «Піднята цілина» за Михайлом Шолоховим;
- «Кремлівські куранти» Миколи Погодіна;
- «Пам'ять серця» Олександра Корнійчука;
- «Старомодна комедія» Олексія Арбузова;
- «Пора жовтого листя» Миколи Зарудного;
- «Агент 00» Генриха Боровика;
- «Моделі сезону» Генриха Рябкіна;
- «Три сестри», «Іванов» Антона Чехова.
- «Маскарад» Михайла Лермонтова;
- «Фізики-лірики» Якова Волчек;
- «Спекотне літо в Берліні» Дімфіни Кьюсак;
- «Варшавська мелодія» Леоніда Зоріна;
- «17 миттєвостей весни» за Юліаном Семеновим.
Виконав роль академіка Вишнякова у фільмі «Лідер» (1984; Кіностудія імені Максима Горького).
Відзнаки
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в г kino-teatr.ru.(рос.)
Література
ред.- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 420 . — ISBN 5-88500-042-5.