Немінський Ігор Вікторович

український військовик

І́гор Ві́кторович Немі́нський (нар.9 листопада 1974(19741109), м. Потсдам) — полковник[1][2] Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Немінський Ігор Вікторович
 Полковник
Загальна інформація
Народження 9 листопада 1974(1974-11-09) (49 років)
Німеччина Потсдам
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Національність українець
Alma Mater СумДУ, НАОУ
Ступінь магістр
Військова служба
Роки служби 1992- по т.ч.
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Ракетні війська та артилерія
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Командування
заступник командира бригади
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Медаль «За поранення» (легке)
Медаль «За поранення» (легке)
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» II ступеня
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» II ступеня
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «20 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «20 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За заслуги перед Збройними Силами України»
Нагрудний знак «За заслуги перед Збройними Силами України»
Медаль «Ветеран служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «Ветеран служби» (Міністерство оборони України)

Життєпис

ред.

Народився в родині військовослужбовців. Вчився у середній загально-світній школі смт. Воздвиженка (аеродром), Приморського краю (СРСР). Продовжив навчання в школі м. Кунмадараш (аеродром, Угорщина).

У 1992 р. — почав військову службу в Васильківському військовому авіаційно-технічному училищі.

у 1996 р. завершив навчання в Військовому інституті ракетних військ та артилерії. Отримав військове звання лейтенанта.

Продовжив військову службу у Одеському військовому окрузі як офіцер з виховної роботи групи соціально-психологічного забезпечення (1996—1997), заступника командира роти з виховної роботи (1997—1998), заступника командира дивізіону з виховної роботи (1998—2001).

У 2003 р. завершив навчання на факультеті військового гуманітарного інституту Національної академії оборони України. Продовжив службу у відділенні виховної роботи управління 55-ї окремої артилерійської бригади (2003—2005).

У 2005—2011 роках — заступник командира артилерійського дивізіону з виховної роботи.

У 2012—2018 року — заступник командира бригади[3] по роботі з особовим складом у 55-й артилерійській бригаді[4].

7 січня 2017 р. був обраний до складу Ради Міжнародного Союзу Козаків «Запорозька Січ»[5].

У 2017 р. він сформував музей бойової слави 55-ї окремої артилерійської бригади[6].

У 2017 р. брав участь у Всеукраїнській патріотичній акції «Потяг єднання „Труханівська Січ“» у Запоріжжі[7]. Був редактором книги «Посвята героям» (м. Запоріжжя, 2017 р.) поетеси Красницької Ірини[8][9].

У 2018 р. — отримав військове звання полковника.

У 2018—2021 р. — старший офіцер психодіагностування, начальник відділу психологічної підготовки Головного управління морально-психологічного забезпечення ГШ ЗСУ[10].

Брав участь в «Іграх нескорених 2020»[11].

Родина

ред.

Одружений: дружина — Інна Іванівна, син — Максим[12].

Нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. З нагоди 202-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка в підрозділах 55-ї окремої артилерійської бригади пройшло літературне читання, 09 березня 2016 // Міністерство оборони України
  2. Військовослужбовців ЗСУ нагородили медалями «За поранення», 29 серпня 2019 // Агенція інформації та аналітики «Гал-інфо»
  3. Спільна справа. Армія проти негоди, 31 січня 2014 // Відділ новин «Урядового кур'єра»
  4. «Усна історія російсько-української війни (2014—2016)» (Публіцистичне видання), Випуск 2 (55-а окрема артилерійська бригада), Український інститут національної пам'яті, «К. І. С.», К., 2016 — C. 301PDF (з портретом) ISBN 978-617-684-151-7
  5. Старшина МСК «Запорозька Січ» взяла участь у створенні організації нащадків козацьких родів[недоступне посилання] (Протокол № 3 від 7.01.2017 року), 16.02.2018 // Міжнародний Союз Козаків «Запорозька Січ»
  6. У Запоріжжі відкрився Музей бойової слави 55-ї окремої артилерійської бригади. «Запорізька правда». 23.06.2017. Архів оригіналу за 26.03.2021. Процитовано 26 березня 2021.
  7. ПАТРІОТИЧНИЙ ПОТЯГ «ТРУХАНІВСЬКА СІЧ» ПРЯМУЄ ДО ЗАПОРІЖЖЯ. Запорізька обласна державна адміністрація. 5 жовтня 2017. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 26 березня 2021.
  8. Воронцова Олександра (27.12.2017). Віршовані рядки народжені серцем. «Запорізька правда». Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 26 березня 2021.
  9. (рос.) В Запорожье стихи о бойцах презентовали под звуки фортепьяно и скрипки. В Запорожье прошла презентация сборника стихов поэтессы Ирины Красницкой «Посвята героям». «Индустриальное Запорожье». Индустриалка. 21.12.2017. Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 26 березня 2021.
  10. Немінський Ігор Вікторович[недоступне посилання] // zaparkanom.team
  11. Види, категорії, трансферPDF (учасники "Invictus Games: Team Ukraine")
  12. Про службову житлову площу військової частини А 1978 Запорізького гарнізону Міністерства оборони України, пункт № 2 (Рішення виконавчого комітету № 473/5 від 28.11.2014. Дата оприлюднення 28.11.2014) // Запорізька міська рада
  13. Указ Президента України від 26 лютого 2015 року № 473/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  14. № 192, РЕЄСТР НАГОРОДЖЕНИХ у 2015 році відзнакою ВГО «Звитяга» — «ЗА ЗАСЛУГИ» [Архівовано 2022-01-18 у Wayback Machine.] // ВГО "СВПССУ «ЗВИТЯГА»
  15. Розпорядження голови обласної ради від 29.11.2017 № 521-н «Про нагородження відзнаками Запорізької обласної ради». Запорізька обласна рада. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 22 березня 2021.
  16. Розпорядження голови обласної ради, 31.10.2017 // Рівненська обласна рада
  17. Степан Полторак нагородив військовослужбовців Збройних Сил України медалями «За поранення». https://www.mil.gov.ua/. Міністерство оборони України. 29 серпня 2019. Процитовано 13 січня 2020.

Джерела

ред.

Посилання

ред.