Відкрити головне меню

Некра́совка (до 1945 року — Ґьолюмбей, крим. Gölümbey, рос. Некрасовка) — село в Україні, в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Тінистівській сільській раді. Населення — 347 осіб.

село Некрасовка
Golumbey 4.JPG
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Бахчисарайський район
Рада/громада Тінистівська сільська рада
Код КОАТУУ 0120486204
Облікова картка Некрасовка 
Основні дані
Населення 347
Поштовий індекс 98454
Телефонний код +380 6554
Географічні дані
Географічні координати 44°44′45″ пн. ш. 33°41′37″ сх. д. / 44.74583° пн. ш. 33.69361° сх. д. / 44.74583; 33.69361Координати: 44°44′45″ пн. ш. 33°41′37″ сх. д. / 44.74583° пн. ш. 33.69361° сх. д. / 44.74583; 33.69361
Середня висота
над рівнем моря
50 м[1]
Водойми р. Кача
Місцева влада
Карта
Некрасовка. Карта розташування: Україна
Некрасовка
Некрасовка
Некрасовка. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Некрасовка
Некрасовка

Некрасовка у Вікісховищі?

Зміст

ГеографіяРедагувати

Село Некрасовка розташоване в нижній течії Качи, на обох берегах річки, в центрі району, висота центру села над рівнем моря 50 м. Село, як і все в долині, лежить на південній, лівобережної стороні, уздовж старої дороги С-0-10215, вузькою, звивистою, але мальовничою. Нове, рівне шосе Т 2701, лежить за протилежному боці долини. Відстань до Бахчисарая близько 19 кілометрів, там же знаходиться найближча залізнична станція. Центр автономії Сімферополь знаходиться за 45 кілометрах. Від села до морського узбережжя в районі Орлівки 12 кілометрів.

НазваРедагувати

За версією відомого фахівця з кримської ойкономії Валерія Бушакова, назва Голюмбей означає главу племені («бий») «голюм»[2].

Історичні відомостіРедагувати

Вперше село згадане в Камеральному описі Криму 1784 року як село бакчі-сарайськаго каймакамства Качи Беш Пареси кадилику (судового округу) Гулюмбей [3]. Після анексії Криму Російською імперією (8) 19 квітня 1783 року [4], на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село була приписане до Сімферопольському повіту [5]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Акмечетський повіт Новоросійської губернії[6]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії [7], Голюмбей був включений до складу Актачинської волості Сімферопольського повіту. У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село залишилася у складі перетвореної Дуванкойської волості.

Станом на 1886 у селі Ґьолюмбей Дуванкойської волості Сімферопольського повіту Таврійської губернії мешкало 165 осіб, налічувалось 42 дворових господарства, існувала мечеть[8].

За «…Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1902 рік» в селі Голумбей, що входило в Калімтайське сільське співтовариство, значилося 199 жителів в 27 домогосподарствах[9]. Зберігся документ про будівництво в грудні 1914 року в селі нової будівлі медресе (середня мусульманська школа) та гуртожитки при ньому. Отже, медресе існувало і раніше, що говорить про неординарне положення села в той час[10]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року[11] в Дуванкойській волості Сімферопольського повіту числяться село Голумбей і приписані до нього хутір і близько 10 приватних садів [12].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року[13] була скасована волосна система і село ввійшло до складу Сімферопольського повіту (округу)[14], а в 1922 році повіти отримали назву округів[15]. 11 жовтня 1923, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких був створений Бахчисарайський район[16] і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Голюмбей був центром Голюмбейської сільради Бахчисарайського району[17].

У 1944 році, після звільнення Криму від німців, згідно Постанови ДКО № 5859 від 11 травня 1944, 18 травня кримські татари були депортовані в Середню Азію[18], а 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму», за яким в район з Орловської і Брянської областей РРФСР пререселялісь 6000 колгоспників[19]. 21 серпня 1945, указом Президії Верховної Ради РРФСР, Голюмбей перейменували в Некрасівку, а Голюмбейську сільраду — в Некрасовську[20]. З 25 червня 1946 року в складі Кримської області РРФСР[21], а 26 квітня 1954 Кримська область була передана зі складу РРФСР до складу УРСР [22] . Пізніше, в процесі укрупнення, Некрасовську сільраду ліквідували, приєднавши до Тінистівської.

Сучасний станРедагувати

У Некрасівці 4 вулиці[23], за даними сільради на 2009 рік, до села приписано 567 гектарів угідь, 127 дворів і 346 жителів [24], працює кілька магазинів[25]. Село зв'язане автобусним сполученням з Бахчисараєм, Севастополем і Сімферополем[26].

ПриміткиРедагувати

  1. weather.in.ua
  2. Бушаков В.А.. Тюркская етноойконімія Криму. Наукова література. Процитовано 2015-01-20. 
  3. Лашков Ф. Ф. Камеральне опис Криму, 1784 года. — 1888.
  4. Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96
  5. Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784, стор. 117
  6. Про новий поділ Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
  7. Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії, с. 124
  8. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  9. Календарь і пам'ятна книга Таврійської губернії на 1902. Стор. 124-125. Сімферополь. Таврійська Губернська Друкарня. 1902. Процитовано 2014-10-04. [недоступне посилання з квітень 2019]
  10. Справа про будівництві нової будівлі медресе в дер. Голюмбей Сімферопольського повіту. (Ф. № 27 оп. № 3 справа № 988). Держархів АРК. Процитовано 2015-03-11. 
  11. Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-а. Статистичний нарис, випуск шостий Сімферопольський повіт, 1915
  12. Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск шостий Сімферопольський повіт, 1915, с. 256
  13. Історія міст і сіл Української РСР: Кримська область. Стор. 521. Головна Ред. Укр. Рад. Енциклопедії, 1974. Архів оригіналу за 2012-04-22. Процитовано 2014-10-04. 
  14. Історія міст і сіл Української РСР: Кримська область. Стор. 197-202. Головна Ред. Укр. Рад. Енциклопедії, 1974. Процитовано 2014-10-04. 
  15. Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 2013-06-08. Процитовано 2013-06-08. 
  16. Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 2013-04-29. Процитовано 2013-04-27. 
  17. Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926, стор. 306 // Адміністративно-територіальні перетворення в Криму. 1783-1998 рр. Довідник / за ред. Г. Н. Гржибовской. — Сімферополь:Таврія-Плюс, 1999.
  18. Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44
  19. Государственный Комітет Оборони. Постанова № ГОКО-6372с. Архів оригіналу за 2013-06-11. Процитовано 2013-06-11. 
  20. Перейменування населених пунктів Криму. Сто тисяч доріг позаду ... Процитовано 2014-10-08. 
  21. Закон РРФСР від 25.06.1946 Про скасування Чечено-Інгушської АРСР і про перетворення Кримської АРСР в Кримську область
  22. Закон СРСР від 26.04.1954 Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР
  23. Крим, Бахчисарайський Район, Некрасівка. КЛАДР РФ. Процитовано 2015 -01-20. 
  24. Міста і села України, 2009, Теністовскій сільрада
  25. Про затвердження переліку місць для проведення публічних заходів на території Республіки Крим. Уряд Республіки Крим. Процитовано 2015-01-18. 
  26. 9751789 Розклад автобусів по автобусній зупинці Некрасовка. Яндекс-расписания. Процитовано 2015-01-20.