Незбутниця дрібноцвіта

вид рослин

Незбутниця дрібноцвіта[1], або галінсога дрібноквіткова, у народі московське зілля або німецьке зілля (Galinsoga parviflora Cav.) — сегетально-рудеральний вид рослин роду незбутниця, широко розповсюджений по всій земній кулі.[2] В Україні є небезпечним інвазійним видом. Із сільськогосподарських угідь поширився на суміжні лісові площі, природні луки, ставши їх складовою частиною. У нових умовах виявився дуже агресивним і почав витісняти з біоценозів природні (автохтонні) види.

Незбутниця дрібноцвіта
Galinsoga parviflora bluete.jpeg
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Незбутниця (Galinsoga)
Вид:
G. parviflora
Біноміальна назва
Galinsoga parviflora
Cav., 1795
Синоніми

Tridax parviflora

Народні назвиРедагувати

Московське зілля, катеринка, німецьке зілля, осіння трава тощо[джерело?].

Ботанічний описРедагувати

Коренева система стрижнева. Стебло пряме, розгалужене, заввишки 10—70 см. Листки яйцеподібні або довгасті.

Розмножується в основному насінням, однак подрібнені часточки рослини здатні укорінюватися.

Цвіте з липня по вересень. Суцвіття — кошик, квітки білі. Плід — сім'янка, насіння обернено-яйцеподібне розміром 4—6×3—4 мм, достигає в липні—вересні, декілька генерацій на рік.

Репродуктивна здатність — 0,3 тисячі насінин на одній рослині. Зберігає життєздатність в ґрунті до 5 років, проростає без періоду спокою, в межах температур 6—30°С, сходи з'являються із глибини не більше З см у липні—серпні і вересні. Поширена по всій Україні, особливо в Поліссі та в Лісостепу на добре зволожених ґрунтах. Засмічує просапні культури, пізні посіви, а також сади й неорні землі.

Практичне використанняРедагувати

У Колумбії використовують як приправу до супу ахіако та в салатах. У Східній Африці стебло та листя їдять сирими, а також сушать і подрібнюють, щоби потім додавати в супи.[3]

ДослідженняРедагувати

З 2003 по 2012 рік доведено антиоксидантну, протизапальну, ранозагоювальну, гіпотензивну й гемостатичну активність витяжок із трави та листя галінсоги дрібноквіткової, отриманих за допомогою різних розчинників[4][5][6][7][8] Дані спеціалізованої літератури свідчать, що наведені фармакологічні ефекти зумовлені вмістом флавоноїдів, фенолкарбонових кислот та інших продуктів вторинного біосинтезу, але на фармакологічну активність впливають і речовини первинного біосинтезу — амінокислоти, білки, полісахариди.[2][7][8]

У траві рослин незбутниці дрібноцвітої ідентифіковано 15 амінокислот, у тому числі 9 незамінних для людини: аргінін, треонін, валін, метіонін, лейцин, ізолейцин, фенілаланін, гістидин і лізин. До решти з 15 амінокислот належать такі: аспарагінова кислота, серин, цистин, гліцин, аланін, тірозин. Переважають амінокислоти, що перебувають у зв'язаному стані та входять до складу білкових молекул. У найбільшій кількості в сировині містяться аланін, аргінінілізин, як у вільному так і у зв'язаному стані.

ПриміткиРедагувати

  1. Galinsoga parviflora // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б Емец Н. В. Исследование гипотензивной активности настоев травы галинсоги мелкоцветковой / Н. В. Емец, Т. А. Красникова, Б. А. Самура // «ХИСТ» Всеукраїнський медичний журнал молодих вчених. — 2006. — Вип. 8. — С. 75. (рос.)
  3. Олексій Коваленко Рослини-прибульці — Київ, Віхола, 2021 — С. 170
  4. Schmidt C. Biological studies on Brazilian plants used in wound healing / C. Schmidt, M. Fronza, M. Goettert, F. Geller, S. Luik, E.M.M. Flores, C.F. Bittencourt, G.D. Zanetti, B.M. Heinzmann, S. Laufer, I. Merfort // Journal of Ethnopharmacology. — 2009. — № 122. — Р. 523—532
  5. Esther N. Matu. Antibacterial and anti-infl ammatory activities of some plants used for medicinal purposes in Kenya / Esther N. Matu, Johannes van Staden. // Journal of Ethnopharmacology. — 2003. — № 87 — Р. 35–41
  6. Galvez Ranilla L. Phenolic compounds, antioxidant activity and in vitro inhibitory potential against key enzymes relevant for hyperglycemia and hypertension of commonly used medicinal plants, herbs and spices in Latin America / Lena Galvez Ranilla, Young-In Kwon, Emmanouil Apostolidis, Kalidas Shetty // Bioresource Technology. — 2010. — № 101. — P. 4676–4689.
  7. а б Ramesar S. Angiotensin I-Converting Enzyme Inhibitor Activity of Nutritive Plants in KwaZulu-Natal / S. Ramesar, H. Baijnath, T. Govender, I. Mackraj // Journal of medicinal food. — 2008. — Vol. 11, № 2. — Р. 331—336.
  8. а б Uma Sankar Akula. In vitro 5-Lipoxygenase inhibition of polyphenolic antioxidants from undomesticated plants of South Africa / Uma Sankar Akula, Bharti Odhav // Journal of Medicinal Plants Research. — 2008. — Vol. 2, № 9. — P. 207—212.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати