Відкрити головне меню

Недільна

село в Старосамбірському районі Львівської області (Україна)

Недільна — село в Україні, у Старосамбірському районі Львівської області. Населення становить 234 осіб. Орган місцевого самоврядування — Топільницька сільська рада.

село Недільна
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Старосамбірський район
Рада/громада Топільницька сільська рада
Код КОАТУУ 4625187202
Основні дані
Засноване 1552
Населення 234
Площа 0,877 км²
Густота населення 266,82 осіб/км²
Поштовий індекс 82086
Телефонний код +380 3238
Географічні дані
Географічні координати 49°19′17″ пн. ш. 23°05′35″ сх. д. / 49.32139° пн. ш. 23.09306° сх. д. / 49.32139; 23.09306Координати: 49°19′17″ пн. ш. 23°05′35″ сх. д. / 49.32139° пн. ш. 23.09306° сх. д. / 49.32139; 23.09306
Середня висота
над рівнем моря
583 м
Водойми р. Недільнянка
Відстань до
обласного центру
117 км
Відстань до
районного центру
19 км
Найближча залізнична станція Стрілки
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради 82086, Львівська обл., Старосамбірський р-н, с. Топільниця, тел. 660-3-10
Карта
Недільна. Карта розташування: Україна
Недільна
Недільна
Недільна. Карта розташування: Львівська область
Недільна
Недільна
Мапа

НазваРедагувати

За роки радянської влади село в документах називали «Недільня». 1989 р. селу надали сучасну назву.[1]

РозташуванняРедагувати

Село розташоване вздовж річки Недільнянки (притока Топільниці), між двома гірськими хребтами з вершинами Виділок (862 м), Кільчин Горб (819 м) і Крулики (812 м), Гострий Верх (777 м).

ІсторіяРедагувати

Перша згадка про село відноситься до 1552 р.

У 1928 р. в селі проживало 873 особи, серед яких 11 євреїв.

Перед Другою світовою війною тут було 120 хат. У 1939 році в селі проживало 970 мешканців (960 українців, 5 поляків і 5 євреїв)[2].

Повстанська боротьбаРедагувати

30 листопада 1943 року черговий наступ німців був спрямований проти невеликого відділу УНС біля с. Недільна. Після втрати 34 українських націоналістів був зупинений німецький наступ та вбито 160 німецьких вояків[3].

11-15 липня 1944 року неподалік від села, на межі з сусідньою Спринею під охороною відділів УПА відбулися Установчі збори Української Головної Визвольної Ради. Збір прийняв Платформу і Тимчасовий устрій УГВР, Універсал до українського народу, а також присягу воїнів Української Повстанської Армії.

У зв'язку з активною партизанською діяльністю та допомогою підпільникам УПА, влада «червоного терору» в 1948 р. примусово вислала ціле село в Сокальський район Львівської області. На новому місці їм запропоновано кращу — не кам'янисту землю, пусті хати, працю в організованому колгоспі, вигідну партійну діяльність… Та селяни, люблячи свою прикарпатську землю та не бажаючи коритись загарбницько-терористичній владі, поступово повертались у рідне село.

СьогоденняРедагувати

Нині тут є приблизно 80 хат. Населення 2001 р. становило 234 осіб, тепер — 218 осіб.

У 2017 році на місці бою УПА з німцями 1943 року встановили 43-метрову вежу-дзвіницю[4].

ПерсоналіїРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати