Національні парки Великої Британії

Національні парки Великої Британії (валл. parciau cenedlaethol; шотл. гел. pàircean nàiseanta) — це території з відносно незабудованим і мальовничим ландшафтом по всій країні з обмеженим проєктуванням. Незважаючи на свою назву, вони суттєво відрізняються від національних парків у багатьох інших країнах, де ними зазвичай володіють та керують уряди як національними ресурсами, котрі вони захищають, і в справи котрих зазвичай не включають місцеві людські спільноти. У Сполученому Королівстві територія, що має статус національного парку може включати значні поселення та землекористування людей, що часто є невід'ємними частинами ландшафту. Земля в межах національних парків залишається переважно у приватній власності. Таким чином, ці парки не є справді «національними парками» відповідно до міжнародно прийнятого стандарту МСОП[1], але це території з видатним ландшафтом, де контроль проєктування дещо більш обмежувальний, ніж деінде.

Чотирнадцять територій, що мають статус національного парку у Сполученому Королівстві та Зе Бродс, що мають еквівалентний до національного парку статус

У Великій Британії є чотирнадцять національних парків, дев'ять з яких знаходяться в Англії, три в Уельсі і два в Шотландії. Також в Англії є одна територія(Зе Бродс) з статусом еквівалентним національному парку.

За оцінками, щорічно національні парки Англії та Уельсу відвідують 110 мільйонів людей. Відпочинок і туризм приваблюють відвідувачів та їх кошти в парки, що дозволяє підтримувати зусилля з їх збереження, а також підтримують місцеве населення завдяки формуванню бізнесів та робочих місць спрямованих на задоволення потреб туристів. Однак ці відвідувачі також приносять й проблеми, такі як ерозія та затори, а також конфлікти щодо використання ресурсів парків.

Національні парки ред.

Огляд ред.

З десяти національних парків Англії п'ять розташовані на півночі, два на південному заході, один на сході та два на півдні. Парки охоплюють 10,7 % площі Англії та 19,9 % Уельсу.

Національний парк Кернгормс, розміром в 4,528 км2, є найбільшим з національних парків. За межами Шотландського нагір'я найбільшим є національний парк Озерний Край, розміром в 2,292 км2, що є першим за розміром національним парком в Англії та другим у Великій Британії.

Національний парк Сноудонія, 2,142 км2, є найбільшим національним парком в Уельсі та третім за величиною у Великій Британії.

Найменшим національним парком в країні є Зе Бродс, 303 км2.

Список національних парків ред.

Назва Фото Установча країна /
Область
Дата формування[2] Площа
Пік-Дистрикт    
Дербішир, Чешир, Великий Манчестер, Стаффордшир, Південний Йоркшир, Західний Йоркшир
53°21′ пн. ш. 1°50′ зх. д. / 53.350° пн. ш. 1.833° зх. д. / 53.350; -1.833
17 квітня 1951 1438 км2
Озерний край    
Камбрія
54°30′ пн. ш. 3°10′ зх. д. / 54.500° пн. ш. 3.167° зх. д. / 54.500; -3.167
9 травня 1951 2292 км2
Сноудонія
(валл.: Eryri)
   
Гвінет, Конві
52°54′ пн. ш. 3°51′ зх. д. / 52.900° пн. ш. 3.850° зх. д. / 52.900; -3.850
18 жовтня 1951 2142 км2
Дартмур    
Девон
50°34′ пн. ш. 4°00′ зх. д. / 50.567° пн. ш. 4.000° зх. д. / 50.567; -4.000
30 жовтня 1951 956 км2
Пемброкшир Кост
(валл.: Arfordir Penfro)
   
Пембрукшир
51°50′ пн. ш. 5°05′ зх. д. / 51.833° пн. ш. 5.083° зх. д. / 51.833; -5.083
29 лютого 1952 620 км2
Норт Йорк Мурс    
Північний Йоркшир
54°23′ пн. ш. 0°45′ зх. д. / 54.383° пн. ш. 0.750° зх. д. / 54.383; -0.750
29 листопада 1952 1436 км2
Долини Йоркшира    
Північний Йоркшир, Камбрія, Ланкашир
54°16′ пн. ш. 2°05′ зх. д. / 54.267° пн. ш. 2.083° зх. д. / 54.267; -2.083
16 листопада 1954 2179 км2
Ексмур    
Сомерсет, Девон
51°06′ пн. ш. 3°36′ зх. д. / 51.100° пн. ш. 3.600° зх. д. / 51.100; -3.600
19 жовтня 1954 693 км2
Нортумберленд    
Нортумберленд
55°19′ пн. ш. 2°13′ зх. д. / 55.317° пн. ш. 2.217° зх. д. / 55.317; -2.217
6 квітня 1956 1049 км2
Брекон Біконс
(валл.: Bannau Brycheiniog)
   
Бланау-Гвент, Кармартеншир, Мертір-Тідвіл, Повіс, Ронта-Кінон-Тав, Монмутшир, Торван, Карфіллі
51°53′ пн. ш. 3°26′ зх. д. / 51.883° пн. ш. 3.433° зх. д. / 51.883; -3.433
17 квітня 1957 1351 км2
Зе Бродс    
Норфолк, Саффолк
52°43′27″ пн. ш. 1°38′27″ сх. д. / 52.72417° пн. ш. 1.64083° сх. д. / 52.72417; 1.64083
1 квітня 1989 303 км2
Лох-Ломонд-енд-Зе-Троссахс    
Західний Данбартоншир, Аргайл-і-Б'ют, Перт-і-Кінросс, Стерлінг
56°15′ пн. ш. 4°37′ зх. д. / 56.250° пн. ш. 4.617° зх. д. / 56.250; -4.617
24 квітня 2002 1,865 км2
Кернгормс    
Гайленд, Морей, Абердиншир, Ангус, Перт-і-Кінросс
57°05′ пн. ш. 3°40′ зх. д. / 57.083° пн. ш. 3.667° зх. д. / 57.083; -3.667
6 січня 2003 4528 км2
Нью-Форест    
Гемпшир, Вілтшир
50°52′ пн. ш. 1°34′ зх. д. / 50.867° пн. ш. 1.567° зх. д. / 50.867; -1.567
1 березня 2005 580 км2
Саус-Даун    
Східний Сассекс, Гемпшир, Західний Сассекс
50°54′40″ пн. ш. 0°22′01″ зх. д. / 50.911° пн. ш. 0.367° зх. д. / 50.911; -0.367
12 листопада 2009[3] 1641 км2

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. The IUCN categories. www.nationalparks.gov.uk. UK ANPA. Архів оригіналу за 1 жовтня 2012. Процитовано 16 серпня 2013. 
  2. National Parks Listed in Chronological Order of Date Designated. National Parks. 27 червня 2005. Архів оригіналу за 21 квітня 2013. Процитовано 6 березня 2012. 
  3. South Downs National Park Confirmed. DEFRA. Архів оригіналу за 23 жовтня 2009. Процитовано 12 листопада 2009. 

Посилання ред.