Націонáльні менш́ини — національною меншиною вважається фізичний масив (група) людей некорінного етнічного статусу, які живуть в сучасному для себе етносередовищі [1].

Поняття національної меншини введене до вжитку ідеологами австромарксизму у контексті опрацювання проблеми відносин між «державними» й «недержавними» націями та розробки концепції національноперсональної (екстериторіальної) автономії.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Бородінов В. Д. Етнополітологія: Навч. посібник. – Донецьк: Каштан, 2008. – С. 144.
  • Заключительный акт Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе от 1 августа 1975 года // Международное право в документах. – М., 1997. – С. 19.
  • Європейська Хартія регіональних мов або мов меншин (ЕТ5 №148) // Збірка договорів Ради Європи. – К., 2000. – С. 49.
  • Національні меншини країн Європейського Союзу в контексті інтеграційних процесів / А. Назаревич, С. Трохимчук; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2002. - 112 c. - (Країнознавство: 5. 1). - Бібліогр.: 42 назв.
  • Рамкова конвенція про захист національних меншин (ЕТ5 № 157) // Збірка договорів Ради Європи. – К., 2000. – С. 117–124.
  • Семьоркіна О. Дослідження чинного законодавства України у сфері забезпечення прав національних меншин та народів//Актуальні питання вітчизняної етнополітики: шляхи модернізації, врахування міжнародного досвіду / За заг. ред. Ю. Тищенко. – К.: Укр. незалеж. центр політ. досліджень, 2009. – С. 169–187.

ПосиланняРедагувати

  1. Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 331. — ISBN 978-966-00-1061-1.