Відкрити головне меню

Націона́льний парк П́елістер (мак. Национален парк Пелистер) — другий за величиною національний парк Північної Македонії, його площа — 17 150га. Розташований у гірському масиві Баба між котловиною озера Преспа та Пелагонійською котловиною. Південною межею парку є кордон між Північною Македонією і Грецією.

Національний парк Пелістер
Pelister 01.jpg
40°58′51″ пн. ш. 21°11′27″ сх. д. / 40.98100000002777676° пн. ш. 21.19100000002777762° сх. д. / 40.98100000002777676; 21.19100000002777762Координати: 40°58′51″ пн. ш. 21°11′27″ сх. д. / 40.98100000002777676° пн. ш. 21.19100000002777762° сх. д. / 40.98100000002777676; 21.19100000002777762
Площа: 171,5 км²
Заснований: 1948
Веб-сторінка: park-pelister.com
Країна Flag of North Macedonia.svg Північна Македонія

Національний парк Пелістер у Вікісховищі?

Національний парк проголошено 30 листопада 1948 року. Основними об'єктами охорони є ліси з переважанням балканської ендемічної сосни румелійської (мак. молика), льодовикові озера та рельєф, кам'яні осипи, рідкісні види рослин тощо. У парку

Адміністративно територія національного парку належить до двох общин — Бітола та Ресен. На території парку знаходиться єдине село Маловіште[mk].[1]

ГеографіяРедагувати

Територія парку знаходиться на висоті від 900 до 2501 м над р. м. У законі про створення національного парку 1948 року відсутня мапа, а територія окреслена словами. Закон проголосив площу парку в 12 500 тисяч га, натомість оцінки за сучасним ГІС-картуванням варіюють від 10 870 до 17 500 га.

ГеологіяРедагувати

Пелістер має чимало геологічних форм льодовикового походження. Найбільш поширеними є морени, зокрема кам'яні річки. В альпійському поясі наявні 4 моренні амфітеатри, у двох з них розташовані моренні озера.

ГідрологіяРедагувати

З гір Пелістера стікає принаймні 23 водних потоки. Найдовшим з них є річка Шемниця, довжиною 46 км. Річки західних схилів переважно стікають до озера Преспа, що належить до басейну Адріатичного моря, натомість північні та східні стікають на Пелагонійську долину та надалі до річок басейну Егейського моря.

ОзераРедагувати

Докладніше: Пелістерські Очі

На Пелістері знаходиться 3 постійних озера, 3 пересихаючих та 2 тимчасових. Найбільші з них — Велике та Мале озера, які ще називають Пелістерськими очами.

Велике озеро витягнуте з півночі на південь, має площу 4,2 га, у довжину складає 223 м, а в ширину — 162 м. Глибина — до 14,5 м. Озеро знаходиться на висоті 2218 м над р. м.

Мале озеро є джерелом річки Црвени. У довжину складає 79 м, у ширину 68 м, максимальна глибина — 2,6 м. Знаходиться на висоті 2180 м над р. м.

БіотаРедагувати

ФаунаРедагувати

Серед безхребетних чимало прісноводних ракоподібних, зокрема в Малому озері мешкає популяція реліктового балканського підвиду зяброногого ракоподібного Chirocephalus diaphanus carinatus[en], тільки у Великому озері трапляється популяція підвиду ніфрагових бокоплавів Niphragus pancici peristericus[en], в обох озерах мешкає місцевий ендемік Arcticocamptus macedonicus. У джерелах також відомі два ендемічних види остракод Iliodromus peristericus и Eucypris diebeli.

Чимало ендеміків і серед комах. Зокрема це веснянка Nemoura peristeri, жуки Alpaeus macedonica, Cychrus attenuatus peristericus, Duvaliotes peristericus, Platyduvalius macedonicus, Trechus hajeki, метелики Hadena clara macedonica, Scythris crypta, Scythris similis. Ендемічною також є багатоніжка Brachydesmus peristerensis.

Серед хребетних відомо 10 видів амфібій, 15 видів рептилій, 91 вид птахів, 35 видів птахів. Серед риб важливим ендеміком є лосось Salmo pelagonicus[en], занесений до Червоного списка МСОП.

Найпоширенішими видами хребетних серед амфібій є вогняна саламандра, тритон Trituruis carnifex macedonicus[en], жаба прудка, жаба грецька[en], райка деревна. Серед рептилій поширені черепаха Германа, полоз ескулапів, мідянка звичайна. Найчастіше з птахів трапляються слуква, орябок, пугач звичайний, сова сіра, дрімлюга, жовна чорна, жовна зелена, яструб великий, беркут. Ссавці представлені такими видами: їжак південний, вивірка звичайна, ліскулька, соня лісова, вовчок сірий, заєць європейський, куниця кам'яна, борсук, лисиця, кіт лісовий, балканська рись, вовк, ведмідь бурий, кабан, олень звичайний, сарна європейська.

У високогір'ї також трапляються балканський підвид козиці звичайної Rupicapra rupicapra balcanica, а на кам'яних осипах - полівка снігова. Характерні птахи високогір'я - галка червонодзьоба, скеляр строкатий, дрізд гірський, кеклик європейський. По більш вологих берегах струмків та на пасовиськах зустрічаються ящірка прудка, гадюка звичайна, норик підземний, мідиця мала, кріт балканський, сліпак понтичний.

Низка таксонів ссавців вперше описані з місцевостей у Пелістері. Зокрема це підвиди нориці рудої Clethrionomys glareolus makedonicus та крота сліпого Talpa caeca beaucournii, а також македонські субендеміки кріт балканський і полівка Terricola felteni.

ФлораРедагувати

У парку налічується близько 1050 видів судинних рослин, серед них близько 90 видів дерев.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати