Національний дохід

Націона́льний дохі́д (National Income, NI) — це сукупність усіх доходів в економіці домашніх господарств незалежно від того, де вони використовують ресурси — у своїй країні чи за межами своєї країни.

Національний дохід є показником Системи національних рахунків.

Складові і підрахунок національного доходу

Національний дохід — це сукупність первинних факторних доходів сектору домогосподарств.

«Первинні доходи» — доходи, безпосередньо отримані домогосподарствами на ринках ресурсів до сплати з них податків (до перерозподілу).

«Факторні доходи» — доходи на відповідні фактори виробництва (економічні ресурси), які знаходяться у приватній власності сектору домогосподарств.

Види економічних ресурсів (фактори виробництва) та відповідні факторні доходи домогосподарств:

1. Земля (природні ресурси) — рента, оренда.
2. Капітал (основні засоби) — процент.
3. Праця (здібності до праці) — заробітна плата.
4. Підприємництво (здібності до підприємництва) — прибуток.

НД = Рента (оренда) + процент + заробітна плата + прибуток.

Прибуток складається з прибутку корпорацій (розподіленого на дивіденди та нерозподіленого (інвестованого) та чистих доходів власників (прибуток індивідуальних підприємців).

Тому з точки зору власників ресурсів (домогосподарств), національний дохід є вимірником їх доходів від участі у виробництві ВНД за поточний період.

Національний дохід виводиться з чистого національного доходу (ЧНД), від якого віднімаються непрямі податки (тобто, показник НД є ще більш «очищеним», аніж ЧНД): НД = ЧНД — Tn, де, ЧНД — чистий національний дохід, а Tn — непрямі податки.

У свою чергу, чистий національний дохід виводиться з валового національного доходу (ВНД) відніманням оцінки внеску капіталу (зносу основних фондів): ЧНД = ВНД — Амортизація.

Див. Валовий національний дохід.

Валовий національний дохід виводиться з показника валового внутрішнього продукту шляхом його корекції на сальдо первинних доходів:

ВНД = ВВП + Сальдо первинних доходів.

Див. Валовий внутрішній продукт.

Тобто:

НД = ВВП + Сальдо первинних доходів — Амортизація — Непрямі податки.

Усі ці показники є показниками Системи національних рахунків — міжнародної системи макроекономічного обліку для ринкової економіки.

Розподіл національного доходу

Національний дохід, зароблений домогосподарствами розподіляється на:

Споживання — споживчі витрати на ринку благ (товарів і послуг), поточне споживання.

Нагромадження, заощадження — заощадження домогосподарств (внутрішні приватні заощадження), відкладене споживання. Домогосподарства спрямовують їх на фінансові ринки, де вони трансформуються у інвестиції для фірм (у вигляді кредитів). Тому чим більшою є частка заощадження у НД, тим більшою є пропозиція тимчасово вільних коштів на фінансових ринках, тобто тим більшими є інвестиційні можливості національної економіки.

Національний дохід як економічна категорія

Національний дохід як економічна категорія — це сукупність відносин, що виникають у суспільстві з приводу відтворення новостворених товарів і послуг, тобто їх виробництва, розподілу, обміну та споживання. Створений протягом певного часу національний дохід — це по суті економічний ефект, який досягається суспільним виробництвом. Із збільшенням національного доходу зростають як економічні, так і соціальні можливості суспільства.

Див. також

• Валовий внутрішній продукт - ВВП
• Валовий національний дохід - ВНД
• Макроекономіка
• Модель економічного кругообігу (модель кругових потоків)
• Система національних рахунків
• Чистий національний дохід - ЧНД

Посилання

• Національний доход // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.