Відкрити головне меню

Микола Вікторович Науменко (нар. 1 лютого 1945(19450201), село Рубіжне Клімовського району, тепер Брянської області, Російська Федерація) — український діяч, радянський військовик, полковник. Народний депутат України 1-го скликання.

Науменко Микола Вікторович
Народився 1 лютого 1945(1945-02-01) (74 роки)
село Рубіжне Клімовського району, тепер Брянської області, Російська Федерація
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Національність росіянин
Діяльність політик
Військове звання полковник
Партія КПРС
Нагороди Орден Червоної Зірки
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився у селянській родині.

У 1963—1967 роках — курсант Омського вищого загальновійськового командного училища.

Член КПРС з 1965 по 1991 рік.

У 1967—1970 роках — командир мотострілецького взводу у Групі радянських військ у Німецькій Демократичній Республіці.

У 1970—1973 роках — командир мотострілецької роти Прикарпатського військового округу (місто Старокостянтинів, Хмельницької області).

У 1973—1977 роках — начальник штабу, заступник командира окремого розвідувального батальйону (місто Старокостянтинів, Хмельницької області).

У 1977—1979 роках — начальник штабу — заступник командира, командир 72-го батальйону винищувачів танків (місто Старокостянтинів, Хмельницької області).

У 1979—1981 роках — начальник штабу танкового полку (місто Хмельницький).

У 1981 році закінчив Військову академію бронетанкових військ.

У 1981—1982 роках — заступник командира 70-ї окремої мотострілецької бригади 40-ї Армії обмеженого контингенту радянських військ в місті Кандагарі (Афганістан), важко поранений з втратою обох ніг. У 1982—1983 роках — на лікуванні в Головному військовому госпіталі імені Бурденка, інвалід I групи.

У 1983—1994 роках — старший викладач військової психології та педагогіки Хмельницького вищого командного артилерійського училища імені Маршала артилерії Яковлева.

18.03.1990 року обраний народним депутатом України, 2-й тур 50,43 % голосів, 11 претендентів. Голова Комісії ВР в справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів.

У 1994—1996 роках — начальник Першого відділу — заступник Хмельницького обласного військового комісара.

З 1996 року — у відставці, на пенсії.

ЗванняРедагувати

НагородиРедагувати

ПосиланняРедагувати