Вікіпедія

Науково-дослідна кафедра марксизму-ленінізму при ВУАН

Науково-дослідна кафедра марксизму-ленінізму при ВУАН ― науково-дослідна установа, завданням якої було опрацювання теорії марксизму-ленінізму, пропаганда марксизму й підготовка викладачів вузів та наукових співробітників ― марксистів. Заснована 1926 року в Києві під керівництвом професора Олександра Камишана, існувала до 1930 року.

Науково-дослідна кафедра марксизму-ленінізму ВУАН
Основні дані
Засновано 1926-1930
Приналежність ВУАН
Контакт
Ключові особи голова Олександр Камишан
голови секцій: Йосип Гермайзе, Семен Семковський, Соломон Посвольський
Адреса вул. Шовковична 12, м. Київ, УРСР
Тип академічна установа[d]

Структура кафедри ред.

Кафедрі було виділено приміщення особняку Шестакова по вулиці Шовковичній, 12 (зараз будинок 14) у Києві.[1]

У 1926-1927 роках кафедру очолював Рувім Левік[2]

Кафедра складалася з трьох секцій: історичної, філософсько-соціологічної, економічної.

Секцію історії кафедри очолював у 1926-29 роках історик Йосип Гермайзе. Філософсько-соціологічну секцію очолював академік Семен Семковський. На чолі економічної секції стояв Соломон Посвольський.

При кафедрі працювали комісії з філософії, методології природознавства, методики та методології історичного матеріялізму, наукової бібліографії марксизму, національних питань, праці, питань соціології мистецтва та літератури, соціології права, методології історичних дисциплін, методики економічних дисциплін, вивчення релігійної ідеології, аграрну, дослідження української історії, історії партії і Жовтневої революції, вивчення відносин Західної Європи з Україною. Також було створено кабінети ленінізму, соціології, економіки, історії України, Росії та Заходу.

Наукова бібліотека при кафедрі мала близько 20 тисяч томів.

Співробітники кафедри ред.

Членами філософсько-соціологічної секції кафедри були: Валентин Асмус, Р. Левик, Я. Розанов, Н. Перлін, О. Загорулько, М. Нирчук, Л. Левинський. О. І. Загорулька, мистецтвознавця Івана Врону, Я. С. Розанова було звинувачено у підтримці ідей Льва Троцького і надалі репресовано.[3] Серед співробіників цієї секції кафедри був і фізик-теоретик Лев Штрум.[4]

Аспіранти ред.

При кафедрі існувала аспірантура з історії, соціології, філософії. Аспірантом кафедри з 1926 року був Федір Ястребов,[5] у 1928-30 роках аспірантом був майбутній директор Всенародної бібліотеки України Василь Іванушкін.[6]

Примітки ред.

  1. ↑ Київ. Провідник. За редакцією Федора Ернста. Київ, 1930. — 800 с.
  2. ↑ Н. Б. Ніколаєва. Репресовані ректори Київського державного університету (1933-1953 роки) // Молодий вчений. - 2016. - № 8. - С. 403-407
  3. ↑ Стариков Григорій Миколайович. Діяльність Комісії із вивчення соціально-економічної історії України XVIII-XIX ст. (1929-1934рр.) СУМСЬКА СТАРОВИНА. №№ XXVIII-XXIX. 2009, стор. 43-58, с. 52
  4. ↑ О. А. Щербак. Лев Якович Штрум та його внесок у теорію надвсітлових рухів. [[ISSN]] [https://portal.issn.org/resource/ISSN/9125-0912 9125-0912]. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Історія і філософія науки і техніки». Вип. ХІХ, 2011, с. 146-153. Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 1 січня 2015. {{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка)
  5. ↑ Юркова О. А. Документи про створення і перші роки діяльності Інституту історії України АН УРСР (1936-1941 рр.) - К :Інститут історії України НАН України,2001.-210с (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 січня 2015. Процитовано 1 січня 2015.
  6. ↑ Г. КОВАЛЬЧУК. Директори Всенародної бібліотеки України. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 1 січня 2015.

Джерела ред.

  1. Енциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ― К. : Наукова думка, 2010. ― ISBN 966-00-0632-2
  2. Статут Науково-дослідної кафедри марксизму-ленінізму при Українській академії наук [11 березня 1927 р.]. В кн.: Історія Національної академії наук України: 1924–1928: Документи і матеріали. К., 1998.

Література ред.

  1. Левік Р. Про роботу Київської марксистсько-ленінської кафедри. «Прапор марксизму», 1928, № 3.
  2. Наукові установи та організації УСРР. Х., 1930.
  3. Комаренко Н. В. Установи історичної науки в Українській РСР (1917–1937 рр.). К., 1973.
  4. Історія Національної академії наук України: 1924―1928: Документи і матеріали, т. 2 К., 1998.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Науково-дослідна_кафедра_марксизму-ленінізму_при_ВУАН&oldid=39450049