Відкрити головне меню

Науковий (зупинний пункт)

Науковий — зупинний пункт Південної залізниці на дільниці Харків — Мерефа, розташований у смт Високий Харківського району Харківської області. Створений у 1910 році. Належить до Харківської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці.

Науковий
залізнична платформа
Розташування
Розташування смт Високий, Харківський район, Харківська область
Координати 49°53′58″ пн. ш. 36°08′25″ сх. д. / 49.89966666669477746° пн. ш. 36.14038888891677459° сх. д. / 49.89966666669477746; 36.14038888891677459Координати: 49°53′58″ пн. ш. 36°08′25″ сх. д. / 49.89966666669477746° пн. ш. 36.14038888891677459° сх. д. / 49.89966666669477746; 36.14038888891677459
Структура
Лінія(ї) ХарківМерефа
Платформ 2
Тип платформ 2 бічні високі
Колій 2
Історія
Відкрито 1965[1]
Електрифіковано 1957
Інша інформація
Власник Південна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 441165
Код Експрес-3 2204725
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Харків-Пасажирський 13 км
Мерефа 12 км
Мапа

Зупинний пункт знаходиться між станцією Покотилівка (3 км) та зупинним пунктом Жовтнева (1 км). До станції Харків-Пасажирський — 13 км, до станції Мерефа — 12 км.[2][3]

Зупиняються лише потяги приміського сполучення у напрямку Харкова, Мерефи, Лозової, Змієва та Краснограда[4]

ІсторіяРедагувати

Зупинний пункт було створено у 1965 році. На цей час лінія Харків — Мерефа вже була електрифікована (1957).[5]

Назва походить від селища Науковий (Наукове містечко), який виник у 1935 році, а в 1964 році увійшов до складу смт Високий.[6]

До кінця 1920-х років через територію зупинного пункту проходив залізничний переїзд та існувала казарми шляхового майстра. Після зміни траси автомобільного шляху Харків — Дніпропетровськ (М28) залізничний переїзд було ліквідовано.[7] Нині поблизу платформи влаштований міст Харківської окружної дороги (ділянка автошляху)

Водночас, за інформацією краєзнавців селища Високий, дерев'яна платформа Науковий була споруджена у 1940 році.[7][8] Також на атласі залізниць СРСР 1962 року на місці зупинного пункту Науковий було показано «платформу 257 км»[9]. Станом на 1990 рік зупинний пункт в розкладі руху іменувався «Науковий»[10]

Нині зупинний пункт приписано до станції Покотилівка[11].

Станційні спорудиРедагувати

Зупинний пункт обладнано 2-ма високими платформами (по одній з боку кожної колії). Має павільйон для пасажирів, квиткові каси на приміські електропоїзди.

ПриміткиРедагувати

  1. А.С. Архангельский, В.А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : Транспорт, 1981. — Т. 1. — С. 336. — 100 000 прим.(рос.)
  2. Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000 — К.: ДНВП «Картографія», 2008 — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7
  3. Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 1.11.2019)  (рос.) Архівовано з першоджерела 05.11.2019.
  4. Южная железная дорога. Расписание пригородных поездов по станции Научный. Архівовано 7 лютий 2015 у Wayback Machine. (рос.)
  5. История электрификации железных дорог СССР. 1956—1958 гг. Архів оригіналу за 2012-07-18.  (рос.)
  6. Высокий // История городов и сел Украинской ССР: В 26-ти тт. — Харьковская область. — К., 1976. — С. 619. (рос.)
  7. а б Поселок Высокий. История. Вітри змін.
  8. Поселок Высокий. История. Хронологічний покажчик.
  9. Атлас схем железных дорог СССР. — М., 1962. — Л. 28.
  10. Расписание движения пассажирских и пригородных поездов Харьковского узла на 1990—1991 гг. / Подгот. В. Д. Ковтун. — Х.: Транспорт, 1990. (рос.)
  11. Южная железная дорога. Покотиловка. Архівовано 4 лютий 2015 у Wayback Machine. (рос.)

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • А.С. Архангельский, В.А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : Транспорт, 1981. — Т. 1. — С. 336. — 100 000 прим.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000 — К.: ДНВП «Картографія», 2008 — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 1.11.2019)  (рос.) Архівовано з першоджерела 05.11.2019.