Науковий журнал

періодичний журнал, який публікує наукові дослідження

Науко́вий журна́л, академі́чний журна́л або рецензо́ваний науко́вий журна́л — періодичне видання (журнал), у якому публікуються наукові праці, що підлягають рецензії. Зазвичай наукові журнали спеціалізуються на певній галузі академічної науки.

Обкладинка наукового журналу Ядерна фізика та енергетика, що видається Інститутом ядерних досліджень НАН України

Загальний опис

ред.

Наукові журнали правлять за основне джерело наукових знань, публікуючи ретельно перевірені дослідження з різних дисциплін. Ці публікації виступають як канали й форуми для поширення оригінальних висновків, оглядів і критичного аналізу в науковому співтоваристві. Вони охоплюють широкий спектр форматів, від рецензованих статей до редакційних статей, сприяючи обміну новаторськими відкриттями й формуючи колективне розуміння різних галузей дослідження. Рецензовані наукові статті, що надсилаються в наукові журнали, перед публікацією рецензують незалежні фахівці, які зазвичай не входять у склад редакції журналу[1], а ведуть дослідження в галузях, близьких до тематики статті.

Наукові журнали є однією з головних складових наукової літератури. Рецензування матеріалів виконується для того, щоб захистити читачів від можливих грубих помилок або фальсифікацій, а також щоб гарантувати, що опубліковані роботи виконані на підставі наукового методу. Друку в науковому журналі може передувати друк препринту. У багатьох країнах наукові журнали проходять атестацію в урядових або громадських організаціях, які засвідчують науковість видання і дотримання правил рецензування. В Україні таким органом є Вища атестаційна комісія[2] при МОН України. Щоб знайти український науковий журнал з потрібної тематики чи перевірити його категорію, потрібно скористатися актуальним переліком фахових видань.[3] Міжнародні наукові журнали індексуються наукометричних базах Scopus та/або Web of Science (WoS), а легкий пошук по журналах за категоріями чи країнами можливо здійснити на вебсайті[4] рейтингу журналів SCImago Journal & Country Rank.[5]

Наукові журнали публікуються як у паперовому вигляді, так і у форматі інтернет-журналу. Частина журналів виходить виключно в електронному форматі й доступна тільки в мережі Інтернет. З погляду доступу, наукові журнали можна класифікувати як такі з відкритим доступом, з доступом на основі передплати (підписки) і змішані. Журнали відкритого доступу відразу після публікації надають свій вміст у вільний доступ усім читачам в інтернеті. Такий підхід може сприяти ширшому поширенню наукових знань, але може вимагати від авторів плати за публікацію. Журнали на основі передплати, з другого боку, вимагають від читачів або їхніх установ платити за доступ до їхнього вмісту.

Історія

ред.

Першим науковим журналом уважається Журналь де Саван, заснований 1665 року.[6] Philosophical Transactions of the Royal Society (Лондонське королівське товариство) був заснований двома місяцями пізніше у 1665 році, а німецький Acta Eruditorum, почав публікуватися у Лейпцизі в 1682 році.[7]

 
Літературно-науковий вістник, випуск 1902-го року.

Першим українським науковим журналом уважається Літературно-науковий вістник, який почало публікувати Наукове товариство імені Шевченка 1868 року.

2018 року Джонсон та ін. підрахували, що кількість наукових журналів зростала на 5–6 % на рік протягом останнього десятиліття і що існувало 33 100 рецензованих англомовних журналів, які щороку публікували приблизно 3 мільйони статей.[8][9]

Види наукових журналів

ред.

Розрізніють такі, серед інших, види наукових журналів і часто вони змішані:

Українські журнали

ред.

Наказом МОН від 15.01.2018 № 32 був затверджений Порядок формування переліку наукових фахових видань. Існує три масштабні категорії[2]:

  • А – найпрестижніші й авторитетні журнали. Вони входять до переліку рецензованих джерел WoS і Scopus.
  • Б – журнали, які включені до профільних міжнародних наукометричних баз і підпадають під усі критерії, передбачені Порядком формування переліку наукових фахових видань.
  • В – журнали, які були включені до переліку видань на момент затвердження Порядку, а також усі журнали, виключені з категорії Б чи А на два роки. Якщо протягом двох років видання не отримали вищевказані категорії, тобто не вийшли з групи В, вони виключаються зі списку й більше не вважаються фаховими.

173 українських наукових журналів (на 07.12.2023) індексуються в міжнародних наукометричних базах Scopus та/або Web of Science (WoS).[12] Деякі з українських наукових журналів наведені нижче:

Природничі науки

ред.

Астрономія

ред.

Біологія

ред.

Математика

ред.

Фізика

ред.

Хімія

ред.

Соціальні науки

ред.

Антропологічні та соціальні

ред.

Географічні

ред.

Економічні

ред.

Політичні

ред.

Психологічні

ред.

Прикладні науки

ред.

Інженерія, виробництво, промисловість

ред.

Медицина

ред.

Сільське господарство

ред.

Харчова промисловість

ред.

Комп'ютерні технології

ред.

Міждисциплінарні науки

ред.

Світові видавництва

ред.

Деякі з найвідоміших серед тисяч видавництв наукових журналів. Всього в світі налічується понад 33000 наукових журналів.[8][9]

  1.  
    Логотип Elsevier
    Elsevier — голландська академічна видавнича компанія, що спеціалізується на науковому, технічному та медичному контенті. Elsevier – це провідна видавнича компанія з багатою історією, що сягає корінням у 19 століття, широко відома своїм великим набором наукових журналів. Серед її відомих дочірніх компаній – Cell Press, що спеціалізується на видатних дослідницьких публікаціях у галузі наук про життя, онлайнова база даних цитування Scopus, колекція електронних журналів ScienceDirect та багато інших компаній та сервісів.
  2.  
    Логотип Springer Nature
    Springer Nature — німецько-британська академічна видавнича компанія, створена в результаті злиття Springer Science+Business Media та Nature Publishing Group Holtzbrinck Publishing Group, Palgrave Macmillan і Macmillan Education у травні 2015 року.[13] Компанія походить від ряду журналів і видавництв, зокрема Springer-Verlag, яке було засновано в 1842 році Юліусом Шпрінгером у Берліні[14] (дідом Бернхарда Шпрінгера, який заснував Springer Publishing у 1950 році в Нью-Йорку)[15], Nature Publishing Group, яка видає Nature з 1869 року[16], і Macmillan Education, яка бере початок від Macmillan Publishers, заснованої в 1843 році[17]. До групи Springer Nature належать такі основні бренди, як Nature, Springer.com, BioMed Central, Scientific American та інші.[18]
  3.  
    Логотип John Wiley & Sons, Inc. (з 2013 р.)
    John Wiley & Sons (включно з Wiley-VCH) — міжнародна публічна компанія, яка спеціалізується в галузі академічних видань для професіоналів, студентів і викладачів вищої школи, дослідників. Компанія John Wiley & Sons видає книги, журнали, енциклопедії в друкованому та електронному вигляді, надає доступ до публікацій і послуг в інтернеті. Підприємство утворено в 1807 році. У 1996 році компанія придбала Verlag Chemie (VCH), який тепер називається Wiley-VCH. У 2007 компанія придбала Blackwell Publishing, що була утворена в результаті злиття в 2001 році двох оксфордських видавничих компаній: Blackwell Science (заснована в 1939 році як Blackwell Scientific Publishing) і Blackwell Publishers (заснована в 1922 році як Basil Blackwell & Mott, з 1926 Blackwell Publishers), які беруть свої витоки у родинній книгарні та видавництві Blackwell's XIX століття; і перейменувала її в Wiley-Blackwell.[19]
  4. American Chemical Society (ACS)
  5. Institute of Electrical and Electronics Engineers (IEEE)
    • IEEE Transactions on Pattern Analysis and Machine Intelligence
    • IEEE Transactions on Industrial Electronics
    • IEEE Transactions on Power Electronics
    • IEEE Transactions on Communications
    • IEEE Access
    • IEEE Spectrum
  6. American Association for the Advancement of Science (AAAS)
  7.  
    Сучасний логотип Oxford University Press
    Oxford University Press (OUP) — видавництво, що є складовою частиною Оксфордського університету, Англія. Це найбільше університетське видавництво у світі за фінансовим оборотом[20]. Oxford University Press друкує книги з 1586 року — це друга найстаріша університетська преса після Cambridge University Press.[21][22][23] OUP має філії в багатьох країнах світу. Зараз вся видавницька продукція виходить під двома брендами: власне Oxford University Press, для більшості видань, та Clarendon Press, для «престижних» наукових робіт. Філії розповсюджують свою продукцію як локально, так і через штаб-квартиру видавництва в Оксфорді.
  8. Cambridge University Press
  9. Royal Society of Chemistry (RSC)
  10. Public Library of Science (PLOS)
  11. American Institute of Physics (AIP)
  12. American Physical Society (APS)
  13. Taylor & Francis (включно з дочірнім видавництвом Routledge)
  14. SAGE Publishing[en]
    • Autism
    • The Journal of Defense Modeling and Simulation
    • Journal of Dental Research
    • The International Journal of Robotics Research
    • Journal of Histochemistry & Cytochemistry
  15. IOP Publishing (Institute of Physics)
    • Physics Education
    • Journal of Physics: Condensed Matter
    • New Journal of Physics
    • Journal of Optics
    • 2D Materials
    • Environmental Research Letters
  16. Frontiers Media[en]
  17. Annual Reviews
  18. RSC Advances (Royal Society of Chemistry)
    • RSC Advances
    • Journal of Materials Chemistry A, B, and C
    • Chemical Communications
    • Catalysis Science & Technology
    • Organic & Biomolecular Chemistry
  19. MDPI (Multidisciplinary Digital Publishing Institute)
  20. Copernicus Publications[en]
    • Atmospheric Chemistry and Physics
    • Biogeosciences
    • Climate of the Past
    • Earth System Dynamics
    • Geoscientific Model Development

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Krapež, Katarina (2022-03). Advancing Self-Evaluative and Self-Regulatory Mechanisms of Scholarly Journals: Editors’ Perspectives on What Needs to Be Improved in the Editorial Process. Publications (англ.). Т. 10, № 1. с. 12. doi:10.3390/publications10010012. ISSN 2304-6775. Процитовано 23 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  2. а б Наукові публікації в журналах, які входять до категорії А, Б. nauka.gov.ua (укр.). Процитовано 10 грудня 2023.
  3. Як знайти журнал у "Переліку фахових видань України"?. 2020, youtube, 4хв 16сек
  4. Scimago Journal & Country Rank. www.scimagojr.com. Процитовано 10 грудня 2023.
  5. Souza, Maria do Carmo Borges de; Taitson, Paulo Franco; Oliveira, João Batista Alcântara (2019). The SCImago Journal & Country Rank and the JBRA. JBRA Assisted Reproduction. doi:10.5935/1518-0557.20180082. ISSN 1518-0557. PMC 6364278. PMID 30701787. Процитовано 10 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  6. Singleton, Alan (2014-01). The first scientific journal. Learned Publishing (англ.). Т. 27, № 1. с. 2—4. doi:10.1087/20140101. ISSN 0953-1513. Процитовано 10 грудня 2023.
  7. Fyfe, Aileen; Moxham, Noah; McDougall-Waters, Julie; Mørk Røstvik, Camilla (3 жовтня 2022). A History of Scientific Journals. UCL Press. doi:10.14324/111.9781800082328. ISBN 978-1-80008-232-8.
  8. а б Rob Johnson, Anthony Watkinson (2018). The STM Report: An overview of scientific and scholarly publishing (1968-2018).
  9. а б Mark Ware, Michael Mabe (2015). The STM Report: an Overview of Scientific and Scholarly Publishing.
  10. Gastel, Barbara; Day, Robert A. (2016). How to write and publish a scientific paper (вид. Eighth edition). Santa Barbara, California: Greenwood, an imprint of ABC-CLIO, LLC. ISBN 978-1-4408-4262-7.
  11. Pautasso, Marco (18 лип. 2013 р.). Ten Simple Rules for Writing a Literature Review. PLOS Computational Biology (англ.). Т. 9, № 7. с. e1003149. doi:10.1371/journal.pcbi.1003149. ISSN 1553-7358. PMC 3715443. PMID 23874189. Процитовано 23 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  12. Всі українські наукові журнали у базах Scopus та WoS | Open Science in Ukraine. openscience.in.ua. Процитовано 23 червня 2023.
  13. Springer Nature created following merger completion. Springer. 6 травня 2015.
  14. Springer celebrates 175 years since its founding. KnowledgeSpeak.com. 11 травня 2017. Архів оригіналу за 28 November 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  15. Do you mean Springer, Springer or Springer?. Springer.com. 2014. Архів оригіналу за 27 December 2016.
  16. Nature. Phys.org. Процитовано 6 квітня 2018.
  17. About Us | Springer Nature | Corporate Affairs Homepage | Springer Nature. group.springernature.com. Процитовано 9 березня 2021.
  18. Springer Nature Group | Corporate Affairs Homepage | Springer Nature. group.springernature.com. Процитовано 8 березня 2021.
  19. Wiley to Acquire Blackwell Publishing (Holdings) Ltd (PDF). John Wiley & Sons, Inc. 17 листопада 2006. Архів (PDF) оригіналу за 17 березня 2007. Процитовано 30 жовтня 2020.
  20. OUP Report & Accounts, 2006/07 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 квітня 2012. Процитовано 28 вересня 2008.
  21. Oxford University Press - A Short History of Oxford University Press. global.oup.com. Процитовано 10 жовтня 2023.
  22. About Oxford University Press.
  23. 400 Years Later, Oxford Press Thrives. The New York Times. 1994.

Джерела

ред.

Посилання

ред.