Відкрити головне меню

Натан Фаррагут Твайнінг (англ. Nathan Farragut Twining; нар. 11 жовтня 1897, Монро, Ґрін, Вісконсин — пом. 29 березня 1982, Локленд , Сан-Антоніо) — американський воєначальник, генерал Повітряних сил США (1953), 3-й Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США (1957—1960), 4-й начальник штабу Повітряних сил США (1953-1957). Учасник Другої світової війни.

Натан Фаррагут Твайнінг
Nathan Farragut Twining
Nathan Twining 02.jpg
Народження 11 жовтня 1897(1897-10-11)
США Монро, Ґрін, Вісконсин
Смерть 29 березня 1982(1982-03-29) (84 роки)
США Локленд, Сан-Антоніо
Поховання
Громадянство Flag of the United States.svg США
Приналежність US Army Air Corps Hap Arnold Wings.svg ВПС армії США
Seal of the United States Department of the Air Force.svg Повітряні сили США
Рід військ піхота
винищувальна/бомбардувальна авіація
Освіта Військова академія США
Піхотна школа армії США
Командно-штабний коледж армії США
Роки служби 19151960
Звання US-O10 insignia.svg Генерал
Командування Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США
начальник штабу Повітряних сил США
Заступник начальника штабу Повітряних сил США
20-та повітряна армія
13-та повітряна армія
15-та повітряна армія
Війни / битви Мексиканська експедиція
Друга світова війна
Відносини Мерріл Беріл Твайнінг (брат)
Натан Крук Твайнінг (дядько)
Нагороди
Медаль «За видатні заслуги» армії (США)
Медаль «За видатні заслуги» ВМС США
Легіон Заслуг (Легіонер) (США)
Хрест льотних заслуг (США)
Бронзова Зірка (США)
Медаль ВПС (США)
Похвальна медаль армії (США) Медаль «За мексиканську експедицію»
Медаль Перемоги у Першій світовій війні (США)
Медаль окупаційної армії в Німеччині (США) Пам'ятна медаль оборони Америки
Медаль «За Американську кампанію»
Медаль «За кампанію на Тихому океані»
Медаль «За Європейсько-Африкансько-Близькосхідну кампанію»
Медаль Перемоги у Другій світовій війні
Окупаційна медаль армії (США)
Медаль за службу національній обороні (США)
Орден Британської імперії (військовий)
Командор ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону
Командор ордена «За заслуги» (Франція)
Воєнний хрест 1939—1945 Лицарський хрест ордену Фенікса (Греція) Орден Партизанської зірки із золотим вінком (СФРЮ)
Золотий хрест заслуг з мечами (Польща) Кавалер Великого хреста Воєнного хреста Італії Кавалер Великого хреста ордену Білого слона (Таїланд)
Медаль Гагсеон ордену Національної безпеки (Республіка Корея) Кавалер ордену за військові заслуги 1-го ступеня (Республіка Корея) Кавалер ордену Заслуг (Єгипет)
Кавалер ордена Хрест «За заслуги в аеронавтиці» 1-го класу (Перу)
COMMAND PILOT WINGS.png ObserverBadge.jpg
Натан Фаррагут Твайнінг у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Натан Фаррагут Твайнінг народився 11 жовтня 1897 у невеликому містечку Монро в окрузі Ґрін, штату Вісконсин в з діда-прадіда родині; його предки служили в армії та на флоті американських колоній ще за часів франко-індіанської війни. У 1913 році сім'я Твайнінгів переїхала до Лейк Освего в штаті Орегон.

У червні 1916 року юний Натан вступив до лав Національної гвардії штату Орегон, де служив у роті «H» 3-го Орегонського піхотного полку; зокрема був відряджений до складу експедиційних сил на мексиканський кордон. У березні 1917 року він підвищений до сержанта, а через місяць до першого сержанта. У травні 1917 року Натан поступив до Військової академії США, навчання в якій скоротили через війну до двох років. Навчання Твайнінг успішно закінчив у листопаді 1918 буквально за декілька днів до завершення Великої війни у званні другого лейтенанта піхоти й залишився на командній посаді кадетів до червня 1919 року.

У липні 1919 року він прибув до американських окупаційних військ у Німеччину на посаду наземного спостерігача, відвідав Бельгію, Францію, Італію. У вересні 1919 року прийнятий на навчання до піхотної школи у Форт Беннінг, Джорджія. Згодом перевівся до Авіаційної служби армії. Після повернення до Сполучених Штатів він літав протягом 15 років літаками-винищувачами в різних авіаційних частинах у Техасі, Луїзіані, Гаваях, навчався у Командно-штабному коледжі армії. У серпні 1940 року полковник Н.Твайнінг був призначений до Командування Повітряних сил армії США у Вашингтоні на посаду помічника управління інспекції. Згодом займав декілька керівних штабних посад.

Невдовзі після початку Другої світової війни у Європі, Твайнінг отримав призначення до оперативного управління командування повітряних сил армії; у 1942 його призначають начальником штабу усіх військово-повітряних сил союзників на Південно-Тихоокеанському театрі війни. В січні 1943 він отримав звання генерал-майора й прийняв під своє командування 13-у повітряну армію. 1 лютого 1943 ВМС організували пошуково-рятувальну операцію з розшуку літака свого командувача, який разом з 14 іншими офіцерами зник у районі Нових Гебрідських островів під час перельоту з Гуадалканалу до Еспіріту-Санто й провели 6 діб у рятувальних човнах.

У листопаді того ж року — прийняв 15-у повітряну армії від генерала Джіммі Дуліттла на Італійському театрі війни. По завершенню воєнних дій у Європі, його повернули на Тихий океан, де він на нетривалий час очолив 20-у повітряну армію, на озброєнні якої перебували бомбардувальники B-29, котрі виконували завдання з бомбардування Японських островів.

20 жовтня 1945 року генерал Твайнінг особисто вів групу з трьох стратегічних бомбардувальників B-29 за маршрутом Гуам-Вашингтон через Індію та Німеччину; літаки пролетіли 13 167 миль за 59 годин 30 хвилин. Після повернення до Штатів його призначають командувачем Матеріального командування ПС[en], а з 1947 року він очолив Повітряне командування на Алясці[en].

У тому ж році, його призначили провести розслідування випадків появи НЛО, котрі почастішали останнім часом і він порекомендував розпочати офіційне дослідження феномену; як наслідок був започаткований проект «Знак»[en]. Існують здогади, що продовжують збуджувати спільноту та прихильників теорії змови, що генерал Твайнінг уходив до складу найпотаємнішої групи, так званої групи «Маджестік»-12, яка за наказом Президента Трумена вивчала інопланетний космічний корабель.

Через три роки генерал-лейтенант Н.Твайнінг планував до звільнення у відставку, коли несподівано помер від серцевого нападу заступник начальника штабу Повітряних сил США генерал М'юр Фейрчайлд і його призначили на вакантну посаду.

У 1953 році, після звільнення генерала В. Гойта, Натана Твайнінга обрано кандидатом на посаду очільника Повітряних сил країни; за час його перебування в посаді сталося безліч подій та модернізацій, які перетворили Повітряні сили США на потужний конгломерат сил Сполучених Штатів, зокрема він був ярим апологетом стратегії масивного застосування авіаційної моці для удару у відповідь на загрозу з боку Радянського Союзу.

В 1957 році указом Президента Ейзенхауера генерала призначено головою Об'єднаного комітету начальників штабів.

29 березня 1982 року Натан Фаррагут Твайнінг помер на військово-повітряній базі Локленд у Техасі та був похований з усіма військовими почестями на Арлінгтонському національному кладовищі.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати