Наталі Делон

французька акторка

Наталі Делон (фр. Nathalie Delon, ім'я при народженні Франсін Канова, фр. Francine Canovas; 1 серпня 1941, Уджда, Марокко — 21 січня 2021, Париж) — французька акторка.

Наталі Делон
фр. Nathalie Delon
Ім'я при народженні фр. Francine Canovas[4]
Народилася 1 серпня 1941(1941-08-01)[5][6][…]
Уджда, Французьке Марокко[4]
Померла 21 січня 2021(2021-01-21)[8][4] (79 років)
I округ Парижа, Франція[4]
  • злоякісна пухлина[8]
  • Громадянство  Франція
    Діяльність кінорежисерка, модель, кіноакторка, сценаристка
    У шлюбі з Ален Делон і Guy Barthélémyd[9]
    Діти Ентоні Делон і Nathalie Barthélémyd
    IMDb nm0217677

    CMNS: Наталі Делон у Вікісховищі

    Життєпис ред.

    Народилася 1 серпня 1941 року у місті Уджда, Марокко (який тоді знаходився під протекторатом Франції), в родині Луї Кановаса (1915—2003), франкоалжирця з Орану (Алжир), менеджера транспортної компанії в Марокко, який покинув сім'ю, коли їй було 8 місяців у 1942 році, та Антуанетти Родрігес, яка походила з Мелільї[10]. У Наталі була сестра Луїза і брат.

    1959 року вийшла заміж за Гі Бартелемі. У пари народилася дочка Наталі, ім'я якої пізніше стало частиною акторського псевдоніму її матері. 1962 року подружжя розлучилося[11].

    13 серпня 1964 року вийшла заміж за актора Алена Делона. Їхній син Ентоні народився 30 вересня 1964 року у Лос-Анджелесі, Каліфорнія. 1967 року дебютувала в кіно, зігравши спільно з чоловіком у фільмі «Самурай» Жана-П'єра Мельвіля, який зазнав успіху. Цей шлюб також завершився розлученням 1969 року.

    1971 року з'явилася у фільмі «Коли проб'є вісім склянок» з Ентоні Гопкінсом. 1976 року зіграла разом з Сільвією Крістель у фільмі Роже Вадима «Вірна жінка» за мотивами роману «Небезпечні зв'язки» Шодерло де Лакло. Також пробувала себе як режисер та сценарист .

    1994 року вийшов її роман «Au plus fort de l'orage». 2006 році видала автобіографічну книгу «Pleure pas c'est pas grave» (Не плач, все гаразд)[12].

    Наталі Делон померла 21 січня 2021 року у Парижі від раку підшлункової залози в 79-річному віці[13].

    Фільмографія ред.

    Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
    1967 ф Самурай Le Samouraï Жанна Лагранж
    1968 ф Приватний урок La Lecon Particuliere Фредеріка Дампьє
    1969 ф Армія тіней L’Armée des ombres подруга Жана-Франсуа
    1969 ф Рука La main Сільвія
    1969 ф Сестри Le sorelle Діана
    1971 ф Чоловік із Сен-Мішель[fr] Doucement les basses Ріта
    1971 ф Коли проб'є вісім склянок When Eight Bells Toll Шарлотта
    1972 ф Синя Борода BlueBeard Еріка, модель, друга дружина барона (Синьої Бороди)
    1972 ф Секс-шоп Sex-shop Жаклін
    1972 ф Повторюючи відсутності Absences répétées Софі
    1972 ф Чернець Le moine Матильда
    1973 ф Професія: Шукачі пригод Profession: Aventuriers Марі Капюс
    1973 ф Історія про Коліно-спідничника L’histoire très bonne et très joyeuse de Colinot Trousse-Chemise Бертрад
    1974 ф Вас цікавить ця річ? Vous intéressez-vous à la chose? Ліза
    1974 ф Пограбування, швидка деградація Hold-Up, instantánea de una corrupción Джуді
    1975 ф Романтична англійка The Romantic Englishwoman Міранда
    1975 ф Доктор Жюстіс Docteur Justice Карін
    1976 ф Шепіт в пітьмі Un sussurro nel buio Камілла
    1976 ф Вірна жінка Une femme fidèle Флора де Сен-Жиль
    1978 ф Чайки літають низько I gabbiani volano basso Ізабель Мішеро
    1978 ф Очі зірок Occhi dalle stelle Моніка Стайлз
    1978 с Пані суддя Madame le juge Франсуаза Мюллер
    1978 ф Останні янголи Gli ultimi angeli Елізабетта
    1978 ф Людина в очереті Der Mann im Schilf Лорейн
    1979 ф Час канікул Le temps des vacances Мартіна
    1979 тф Ефективний Efficax Елен Шапель
    1979 с Бандитські історії Histoires de voyous Ірен
    1980 ф Банда Рекса La bande du Rex Жанін
    1982 ф Вони називають це нещасним випадком Ils appellent ça un accident Жулі Фабр
    2008 ф Собача ніч Nuit de chien Ріссо
    2009 ф Людина Mensch Ліліан Хазак

    Режисер

    • 1982 — Вони називають це нещасним випадком (фр. Ils appellent ça un accident), спільно з Івом Дешампом, також автор сценарію, у ролях Наталі Делон, Патрік Норберт, Жиль Сігал, Жан-П'єр Баго.
    • 1988 — Солодка брехня (англ. Sweet Lies), також автор сценарію (у співавторстві з Робертом Данном), у ролях Тріт Вільямс, Йоанна Пакула, Джуліана Філіпс, Жизель Казадезюс, Бернар Фрессон.

    Примітки ред.

    1. Virtual International Authority File[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
    2. Deutsche Nationalbibliothek Record #133589544 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    4. а б в г Fichier des personnes décédées
    5. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    6. SNAC — 2010.
    7. Discogs — 2000.
    8. а б https://www.lefigaro.fr/culture/deces-de-nathalie-delon-actrice-et-ancienne-epouse-d-alain-delon-20210121
    9. https://www.voici.fr/news-people/actu-people/mort-de-nathalie-delon-qui-etait-son-premier-mari-guy-barthelemy-qui-la-privee-de-sa-fille-695261
    10. L’actrice Nathalie Delon est décédée à l’âge de 79 ans. RFI (фр.). 21 січня 2021. Процитовано 23 січня 2024.
    11. Delon, Nathalie (13 квітня 2010). Pleure pas, c'est pas grave (фр.). Flammarion. ISBN 978-2-08-123399-7.
    12. Nathalie Delon. Evene.fr (фр.). Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 22 січня 2021.
    13. Mort de Nathalie Delon, actrice et ancienne épouse d'Alain Delon. LEFIGARO (фр.). Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 22 січня 2021.

    Посилання ред.