Насі (נָשִׂיא‬) - єврейський титул, що означає "князь", "цар" у старозавітному івриті, "принц, голова (Синедріону)" у мішнаїтському івриті, або "президент" у сучасному івриті.

Слово "насі" має у основі корінь, що означає піднесення чого-небудь, тому "насі" означає "піднесений", або "величний".

ВикористанняРедагувати

Буття й Стародавній ІзраїльРедагувати

Іменник Насі (включаючи його граматичні варіанти), зустрічається 132 рази в масоретському тексті Старого Завіту, що українською мовою зазвичай перекладається як "князь" й рідше "начальник". Перше використовується для опису 12 князів, що походять від Ізмаїла, у Бутті 17:20, 25:16; вдруге використовується у Бутті 23:6, де хетти визнають Авраама за "князя від Бога" (пер. Куліша; несі елохім נְשִׂיא אֱלֹהִים‬).

У Бутті 34:2 Сихема сина Гамора хівеянина, що згвалтував дочку Якова, названо - "насі" краю.

У книзі Вихід 16:22, 34:31 "насі" названі "начальники громади" Ізраїля, що прийшли до Мойсея. У книзі Числа 2:3, 5, 7, 19, 12, 14, 18, 20, 22, 25, 27, 29 перераховані як "насі" князі кожного з ізраїльських племен, де вони приносять дар у скинію, 12 днів поспіль. Також насі названі голови батьківських домів племені левітів у Числа 3:24, 30, 35. Про сина первосвященника Аарона Елеазара у Числа 3:32 сказано, що він має бути насі над насі левітів.

Пізніше в історії Стародавнього Ізраїлю титул насі також відноситься й до юдейських начальників; Єзекіля 7:27, 12:10,12, 19:1, 21:12, 25, 22:6, 26:16, 27:21, 44:2-18; Езра 1:8 говорить про начальника Шешбазара, що прийняв від перського царя Кира посуд Дому Господнього, що колись виніс вавилонський цар Навуходоносор. Термін "насі" також вживається до князів моря (Єз. 26:16) Проте "насі" за часів Ізраїльського й Юдейського царств відрізняється від титулу царя, яких означено єврейським словом "мелек".

У Псалмі 135:7, Приповістях 25:14, Єремія 10:13, 51:16 "насі" перекладено у значенні "хмари", або "пара".

Період Другого ХрамуРедагувати

За доби Другого Храму (530 рік до Р.Х. - 70 рік після Р.Х.) Насі був самим високопоставленим членом й головою Синедріону, або Асамблеї, у тому числі, коли він засідав у карному суді. Титул насі було відтворено у 191 році до Р.Х. коли Синедріон втратив впевненість у здатності первосвященика бути головою.[1] Римляни визнали Насі за Патріарха євреїв, що займає високе місце у Римській офіційній ієрархії, тому всі євреї мали сплачувати йому податок на утримання.

Пізня Римська імперіяРедагувати

Насі відновлена у статусі патріарха або голови суду було відновлено черз кілька років після Бар-Кохби. Це надало Насі силу, яку поважали як юдеї, так й римляни. Єврейська громада у Вавилонії також вважала на нього. Насі керував й служив у якості політичного представника перед владою, тоді як релігійне керівництво очолювали вчені Тори. Насі мав право призначати й відстороняти громадських старійшин всередині й за межами Ізраїлю. Римляни поважали Насі, надали йому додаткову територію та дозволили встановлювати податки на власне утримання. Згідно з єврейським законом, інтеркаляційний тринадцятий місяць єврейського календарія, Адар Бет, оголошував Насі.[2]

Гамаліїл VI був останнім Насі. Він помер 425 року, після чого Римський імператор Феодосій II скасував титул патріарха-насі. Патріархальний податок був скерований до аераріуму (римська скарбниця) від 426.

СередньовіччяРедагувати

Термін Насі застосовували пізніше до високопосадовців у єврейській громаді, та до євреїв, які займали чільні посади у судах неєврейських правителів. Деякі великі діячі у єврейській історії використовували титул, у тому числі Принц Юда (Юда га-Насі), - головний редактор Мішни.

Насі були також поширені під час 8-го сторіччя у Франкському королівстві. Вони були дуже привілейованою групою у Каролінзькій Франції. Євреї співпрацювали з королем Піпіном, щоб покласти кінець мусульманському пануванню над їхнім містом у 759 році. Євреї капітулювали, а Піпін спромігся утримати сарацинів в Іспанії. Піпін завдячив євреїв землями та привілеями, як правом на судову й релігійну автономію звласним керівництвом. Спадкоємці короля Піпіна та насі тримали тісні стосунки до десятого сторіччя.

Єврейська громада в Ємені 17–20 сторіччяРедагувати

За даними етнографа Еріха Брауера, серед євреїв Ємену, титул насі належав до особи з найзнатнішої та найбагатшої родини у громаді. У громаді не існувало прямого вибору когось на цю посаду. Загалом, насі також був вченим, знавцем Тори, що не було умовою для цієї посади. Його обов'язками було представництво громади у всіх справах перед державою. На нього також покладався обов'язок збору річного подушного податку (ğizya), та врегулювання суперечок між членами спільноти.[3]

У ХабадіРедагувати

Термін Насі було використано любавицьким ребе Менахем Мендел Шнеєрсоном для духовних очільників руху Хабад. Зокрема, він використовував термін "Несі Хадор" (נשיא הדור‬; "князь покоління") або "несі дорейні" (נשיא דורנו‬; "принц нашого покоління") по відношенню до свого тестя, ребе Йосефа-Іцхака Шнеєрсона.[4] Ця визначення Несі дорейні пізніше була прийнята по відношенню до самого рабина Менахема Мендл Шнеєрсона його власними послідовниками.

Сучасний ІвритРедагувати

У сучасному івриті, Насі означає "президент", і не використовується у його класичному розумінні. Слово Насі використовується, в Ізраїлі, як титул голови держави та головного судді Верховного Суду. Тепер для означення князя використовується слово - nasich.

Нещодавно, рабин Адін Штайнзальц прийняв титул Насі у спробі відновити Синедріон у його судовій якості, як Верховного Суду в юдаїзмі.

Список НесіРедагувати

Насі за доби мішни:

Насі Термін
Йосе бен Йоезер 170 р. до Р.Х. 140 до Р.Х.
Єшуа бен Перачя 140 до Р.Х. 100 р. до Р.Х.
Симеон бен Шетах 100 р. до Р.Х. 60 до Р.Х.
Шмайя 65 р. до Р.Х. С. 31 до Р.Х.
Хіллель Старший С. 31 до Р.Х. 9 РЄ
Шимон бен-Гіллел 9 9
Шаммай 9 30
Раббан Гамаліїл Старший 30 50
Раббан Шимон бен Гамліель 50 70
Раббан Йоханан бен-Закай 70 80
Раббан Гамаліїл ІІ з Явне 80 118
Раббі Елеазар бен Азарія 118 120
Міжцарів'я (повстання Бар Кохби) 120 142
Раббан Шимон бен Гамліель ІІ 142 165
Раббі Юда І Ха-Насі 165 220
Гамаліїл III 220 230
Юда II Несіах 230 270
Гамаліїл IV 270 290
Юда III Несіа 290 320
Хіллель II 320 365
Гамаліїл V 365 385
Юда IV 385 400
Гамаліїл VI С. 400 425
Міжцарів'я (Вигнання) З 455 року

Список президентів Ізраїлю:

Президент Термін
Хаїм Вейцман 1949 1951
Іцхак Бен-Цві 1952 1963
Залман Шазар 1963 1973
Ефраїм Кацир 1973 1978
Іцхак Навона 1978 1983
Хаїм Герцог 1983 1993
Езер Вейцман 1993 2000
Моше Кацав 2000 2007
Шимон Перес 2007 2014
Реувен Рівлін 2014 Діючий

ТитулиРедагувати

Раббан був більш високим титулом, за рабина й надавався насі від Гамаліїла Старшого.

Титул Раббан було обмежено у використанні для нащадків Гіллеля Старшого. Винятком був Рабан Йоханан Бен-Закай (приблизно 30-90 роки), який був очільником Єрусалиму під час його облоги в 70 році й хто забезпечив майбутнє єврейському народу після Великого повстання, зверненням до імператора Веспасіана.

Раббі Елеазар бен Азарія, що був насі у 118-120 роках, не дали титул Раббан, можливо, тому, що він тільки обіймав посаду насі на нетривалий час, після чого він повернувся до нащадків Гіллеля.

Перед Раббаном Гамліелем Старшим, ця посада не була використовувана перед кимось ім'ям, відповідно до талмудичної приказки "Гадоль мі Раббан шмо" ("більше за титул Раббан є його власне ім'я"). З цієї причини, Гіллель Старший не має титулу перед його ім'ям, бо його ім'я саме по собі є титулом. Подібно й Мойсей з Авраамом не мали титулів перед їх іменами, але епітет іноді використовується, щоб розрізняти біблійні та історичні постаті, як Авраам Авіну (Авраам "Наш батько") та Моше-Раббейну (Мойсей, "Наш вчитель").

Починаючи з раббі Юда I хаНасі (народився 135 року по Р.Х.), навіть насі не мав титулу Раббан. У свою чергу, Юда хаНасі отримав високе звання Рабейну ХаКадош ('Наш святий Учитель').[5]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Goldwurm, Hersh and Holder, Meir, History of the Jewish People, I "The Second Temple Era" (Mesorah Publications: 1982)
  2. Steinsaltz, Adin, The Essential Talmud: Thirtieth-anniversary Edition, trans. Chaya Galai (Basic Books: 2006) ISBN 0-465-08273-4, 16 - 18.
  3. Erich Brauer, Ethnologie der jemenitischen Juden, Heidelberg 1934, pp. 281–282

    (Оригінальний німецький текст: Saphir hat die Organisation folgendermaßen beschrieben: "In jeder Stadt und jedem Dorf haben die Juden einen Mori. Er ist der Rabbiner, der Richter, der Schächter, Fleischbeschauer und Kinderlehrer. Ferner haben sie einen Naśī, den sie aus der Mitte der Gemeinde wählen…"

    Der Naśī gehört wohl immer der vornehmsten und reichsten Familie des Ortes an, denn Reichtum bedeutet auch hier Einfluß und Macht. Eine direkte Wahl des Gemeindevorstehers gibt es nicht; Reichtum und Eunfluß bestimmen die Auswahl.

    Im allgemeinen ist der Naśī auch ein Gelehrter, in der Tora bewandert, doch ist dies nicht Bedingung für sein Amt. Den Naśī von Ḫubēš schildert Jawneli als einen gänzlich ungebildeten Mann, der kaum ein Wort Hebräisch kann.

    Der Naśī ist Vertreter der Gemeinde in allen Dingen, welche die Regierung betreffen. Er führt die Liste, bajān, der mannbaren Gemeindemitglieder, nach der die ğizjā eingezogen wird. Er hat für Ordnung unter den Juden zu sorgen und Streitigkeiten zu schlichten. Bei Beschuldigungen jeder Art wird der Naśī zum Imam oder Šēḫ gerufen, der ihm aufträgt, den Schuldigen innerhalb einer bestimmten Frist herbeizuschaffen. Für die richtige Einziehung der Steuer, bei Strafen oder Kontributionen, die den Juden auferlegt werden, trägt der Naśī die Verantwortung. Besonders häufig werden diese Strafen wegen Übertretung des Verbotes, Branntwein an Muslime auszuschenken, verhängt.)
  4. Schneersohn, Rabbi Menachem Mendel. Igrot Kodesh (Hebrew). Процитовано 18 July 2017. 
  5. Goldwurm and Holder, 322

ЛітератураРедагувати

  • Jeremy Cohen, "The Nasi of Narbonne: A Problem in Medieval Historiography," AJS Review, 2 (1977): pp. 45–76,
  • Jones, Lindsay, ed. Encyclopedia of Religion. Detroit: Gale, 2005. s.v. "Yehudah Ha-Nasi."
  • Pearl, Chaim, ed. The Encyclopedia of Jewish Life and Thought. New York: Digitalia, Inc., 1996. s.v. "Judah the Prince (Judah Ha-Nasi)."
  • Pearl, Chaim, ed. The Encyclopedia of Jewish Life and Thought. New York: Digitalia, Inc., 1996. s.v. "Prince (Heb. Nasi)."

Зовнішні посиланняРедагувати