Насмішка (фільм)
«Насмішка» (фр. «Ridicule») — художній фільм французького режисера Патріса Леконта за сценарієм Ремі Вотерхауза, знятий у 1996 році. Фільм відкривав Каннський кінофестиваль 1996 року[1].
Насмішка | |
|---|---|
| Ridicule | |
 | |
| Жанр | комедія, драма, мелодрама |
| Режисер | Патріс Леконт |
| Продюсер | Фредерік Брильон, Філіпп Каркассон, Жиль Легран |
| Сценарист |
Ремі Вотерхауз, Мішель Фесслер Ерік Віко |
| У головних ролях |
Шарль Берлен, Фанні Ардан Жан Рошфор, Бернар Жиродо |
| Оператор | Т'єррі Арбогаст |
| Композитор | Антуан Дюамель |
| Художник | Ivan Maussiond |
| Кінокомпанія |
Epithète Films, Cinéa, France 3 Cinéma |
| Дистриб'ютор | Miramax Films і Netflix |
| Тривалість | 102 хв. |
| Мова | французька |
| Країна |
 Франція |
| Рік | 1996 |
| Дата виходу | 9 травня 1996 (Франція) |
| Кошторис | ~ 50 мільйонів FRF |
| IMDb | ID 0117477 |
| Рейтинг |
MPAA: R / IMDb:  |
Фільм отримав дванадцять номінацій національної премії «Сезар» і його було визнано найкращим французьким фільмом 1996 року[2]. Стрічку було також номіновано на премії «Оскар» та «Золотий глобус» у номінаціях «Найкращий фільм іноземною мовою» 
.
Сюжет ред.
Події фільму відбуваються у Франції часів короля Людовіка XVI де напередодні революції понад усе цінується насмішка, і придворні змагаються в дотепності, не щадячи одне одного, бо вдало сказаний злий жарт може принести успіх. Молодий збіднілий дворянин маркіз де Малавуа, якому не бракує власної дотепності, приїжджає до Версалю з надією отримати дозвіл на осушення заболочених земель, що стали причиною безлічі хвороб його збіднілих селян. Виконаний маркізом інженерний проєкт не знайшов підтримки придворних і зневірений дворянин робить спробу особистої зустрічі з королем, використовуючи інтимне знайомство з однієї із впливових придворних дам.
В ролях ред.
| Актор(ка) | Роль | |
|---|---|---|
| Шарль Берлен | • | маркіз Грегуар Понселудон де Малавуа, інженер-гідрограф |
| Фанні Ардан | • | графиня де Блаяк |
| Жан Рошфор | • | маркіз де Бельгард |
| Жудіт Годреш | • | Матильда де Бельгард |
| Бернар Жиродо | • | аббат де Вількур |
| Карло Брандт | • | шевальє де Мільєтель |
| Урбен Кансельє | • | Людовік XVI |
| Бруно Занарді | • | Поль, глухонімий слуга |
| Альбер Дельпі | • | барон де Гере |
Нагороди ред.
| Рік | Нагорода | Категорія | Номінант | Результат |
|---|---|---|---|---|
| 1996 | Каннський кінофестиваль | Золота пальмова гілка | Патріс Леконт | Номінація |
| Міжнародний кінофестиваль у Чикаго | Золотий Г'юго за найкращий фільм | Патріс Леконт | Перемога | |
| Товариство кінокритиків Сан-Дієго | Найкращий фільм іноземною мовою | Перемога | ||
| Товариство кінокритиків Техасу | Найкращий іноземний фільм | Перемога | ||
| Товариство кінокритиків Канзасу | Найкращий іноземний фільм | Перемога | ||
| 1997 | «Оскар» | Найкращий фільм іноземною мовою | Номінація | |
| «Золотий глобус» | Найкращий фільм іноземною мовою | Номінація | ||
| Премія BAFTA | Найкращий неангломовний фільм | Фредерік Брильон, Філіпп Каркассон, Жиль Легран, Патріс Леконт |
Перемога | |
| «Сезар» | Найкращий режисер | Патріс Леконт | Перемога | |
| Найкращий фільм | Патріс Леконт | Перемога | ||
| Найкраща робота художника по костюмах | Крістіан Ґаск | Перемога | ||
| Найкраща робота художника-декоратора | Іван Мосьон | Перемога | ||
| Найкращий оригінальний або адаптований сценарій | Ремі Вотерхауз | Номінація | ||
| Найкращий актор | Шарль Берлен | Номінація | ||
| Найкращий актор другого плану | Бернар Жиродо, Жан Рошфор | Номінація | ||
| Найкраща операторська робота | Т'єррі Арбогаст | Номінація | ||
| Найкраща музика до фільму | Антуан Дюамель | Номінація | ||
| Найкраща робота звукооператора | Paul Lainé та Jean Goudier | Номінація | ||
| Найкраща робота монтажера | Джоель Аш | Номінація | ||
| Премія «Люм'єр» | Найкращий фільм | Патріс Леконт | Перемога | |
| Найкращий актор | Шарль Берлен | Перемога | ||
| Найкраща акторка | Фанні Ардан | Перемога | ||
| «Давид ді Донателло» | Найкращий іноземний фільм | Патріс Леконт | Перемога | |
| Асоціація кінокритиків мовних компаній | Найкращий фільм іноземною мовою | Перемога | ||
| Національна рада кінокритиків США | Найкращий фільм іноземною мовою | Перемога | ||
| Товариство кінокритиків Флориди | Найкращий іноземний фільм | Перемога | ||
| Премія «Супутник» | Найкращий фільм іноземною мовою | Патріс Леконт | Номінація | |
| Премія «Супутник» | Найкращий дизайн костюмів | Крістіан Ґаск | Номінація | |
| 1998 | Лондонське коло кінокритиків | Найкращий фільм року іноземною мовою | Перемога |
Примітки ред.
- ↑ Festival de Cannes: Ridicule. festival-cannes.com. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 19 вересня 2009.
- ↑ Ridicule résultats annoncés (фр.). AlloCiné. Архів оригіналу за 13.03.2013. Процитовано 2.04.2015.
Посилання ред.
- Насмішка на сайті IMDb (англ.)
(станом на 2.04.2015) - «Насмішка» на сайті Rotten Tomatoes (англ.) (станом на 2.04.2015)
- Насмішка (фільм) на сайті AllMovie (англ.)
(станом на 2.04.2015) - Про фільм «Насмішка» на сайті Простір кіно [Архівовано 3 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Насмішка [Архівовано 3 квітня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Virtual History
- Interview: Patrice Leconte — «Life is already too serious» [Архівовано 3 квітня 2015 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про французький фільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |