Насер (водосховище)

Насер[2], озеро Насера (араб. بحيرة ناصر‎ — «бухайрат Насер») — величезне водосховище на півдні Єгипту і півночі Судану. Щиро кажучи, назва Насер відноситься тільки до більшої частини водосховища, яке розташовано на єгипетській території (83 % від загальної площі), суданська частина водосховища називається Нубійське озеро (араб. بحيرة نوبية‎ — «бухайрат Нубія»). Суданський терен біля Ваді Халф значною мірою затоплено озером Насер/Нубійським озером.

Озеро Насера
Насер
Вид з Абу-Сімбел
23°10′02″ пн. ш. 32°47′18″ сх. д. / 23.167222222249780117° пн. ш. 32.788333333360775° сх. д. / 23.167222222249780117; 32.788333333360775Координати: 23°10′02″ пн. ш. 32°47′18″ сх. д. / 23.167222222249780117° пн. ш. 32.788333333360775° сх. д. / 23.167222222249780117; 32.788333333360775
Розташування
Країна Flag of Egypt.svg Єгипет і Flag of Sudan.svg Судан
Регіон Асуан
Геологічні дані
Тип Водосховище
Розміри
Площа поверхні 5 250 км²
Висота 183  м
Глибина середня 25.2  м
Глибина макс. 180  м
Довжина 550 км
Ширина 35 км
Берегова лінія 7 844 км
Об'єм 132[1] км³
Вода
Басейн
Водний басейн Басейн Нілуd
Вливаються Ніл
Витікають Ніл
Інше
Дамба, гребля Асуанські греблі
Geonames 369348
Мапа показуюча розташування водосховища
Мапа показуюча розташування водосховища
Насер (водосховище). Карта розташування: Єгипет
Насер (водосховище)
Насер (водосховище) (Єгипет)
[1]

CMNS: Насер у Вікісховищі

Водосховище було створено в результаті будівництва Асуанських дамб через річку Ніл в період 1958—1970 рр. Озеро названо на честь президента Гамаля Абдель Насера, який ініціював спірний проєкт висотної греблі.

ОписРедагувати

Озеро має близько 550 км завдовжки і 35 км завширшки у найширшому місці, розташованому поруч з тропіком Рака. Має загальну площу 5250 км² і місткість приблизно 157 км³ води.

ІсторіяРедагувати

Єгипетська частина водосховища названа на честь президента Гамаля Абдель Насера, який був головним ініціатором спірного проєкту висотної греблі.

Коли озеро Насера створювалося в результаті будівництва Асуанської греблі через Ніл, у 1958—1970 були проведені великі проєкти переселення.

Кілька важливих Нубійских і давньоєгипетських археологічних розкопок були демонтовані блок за блоком, і переїхали до вищих районів, в першу чергу Абу-Сімбел. Суданський річковий порт і залізничний вокзал Ваді Халфа були затоплені, нове місто будувалося неподалік, а також нубійська громада Єгипту — кілька сотень тисяч людей — була змушена переселитися.

Підйом рівня води в озері в 1990-х призвів до того, що вода почала виливатися на захід від озера, утворюючи 4 озера Тошка, починаючи з 1998.

Пороми доставляють пасажирів і автотранспорт між Асуаном в Єгипті і Ваді-Халф, звідки є залізниця на Хартум, столицю Судану.

Так як заборонено перетинати судано-єгипетський кордон по суші, і немає асфальтованих доріг, що з'єднують обидві країни, пороми є єдиною альтернативою повітряному транспорту; в наш час[коли?] вони є ланкою шосе Каїр-Кейптаун.

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати