Відкрити головне меню

Станом на 1 лютого 2015 року населення за інформацією Львівської міськради становило 758,7 тис. осіб. За чисельністю населення місто є сьомим в Україні та сорок восьмим у Європі.[1]

Основні демографічні показники населення Львівської міськради за січень-грудень 2014 року у порівнянні з аналогічним періодом 2013 року [1]
2013 2014
кількість народжених 7 867 8 185
кількість померлих 8 006 8 397
природний рух населення - 139 - 212
сальдо міграції - 550 + 931
динаміка населення - 689 + 719

Кількість населенняРедагувати

  • поч. XV ст. — 5,5 тисячі жителів [2];
  • поч. XVI ст. — 7-10 тис.[3];
  • 1583 — 14 тис.[4];
  • поч. XVII ст. — 17-20 тис.[3];
  • 1620-ті рр. — 22-23 тис.[3];
  • сер. XVII ст. — 25-30 тис.[3];
  • 1662 — 12-13 тис.[5] (значне зменшення через козацьку облогу 1648 та епідемії);
  • 1773 — 22,5 тис.[6];
  • 1785 — 25 тис.[6];
  • 1800 — 38 тис.[6];
  • 1810 — 43,5 тис.[7];
  • 1820 — 46 тис.[8];
  • 1831 — 50,5 тис.[7];
  • 1840 — 63 тис.[8];
  • 1857 — 70 тис.[9];
  • 1869 — 87 тис.[9];
  • 1880 — 103 тис.[9];
  • 1890 — 119 тис.[9];
 

Населення Львова станом на 1 січня 2012 року становило 729 842 жителів. Під час останнього перепису населення, який пройшов у 2001 році, населення Львова становило 732 818 тисяч жителів; під час передостаннього перепису, у 1989 році, — 791 тисяч.

За даними обласного управління статистики 51,8% населення складають жінки, 48,2% — чоловіки. Згідно з цим же дослідженням, 27,3% львів'ян мають вищу освіту, 27% — лише середню спеціальну освіту, 45,7% мають лише середню освіту.

Національний складРедагувати

 
Національний склад населення Львова станом на 2001 рік[10]

Відповідно до останнього перепису населення, у 2001 році, коли він проходив, українці становили 88,1% населення міста. Найбільшою національною меншиною була російська (8,9%), менш чисельними були польська (0,9%), білоруська (0,4%), єврейська (0,3%) та вірменська (0,1%). На інші національності припадало 1,3%[10].

Подібна ситуація спостерігається з кінця 20 століття. Історично, Львів був заснований як місто з переважно руським населенням, проте вже в середині 13 століття, після перенесення до Львова столиці Галицько-Волинського князівства, у місті почали з'являтися національні меншини, зокрема, вірменська і німецька. Після приєднання Львова до Польського королівства, більшість населення становили поляки і німці, які згодом асимілювалися. В цей час сформувалися вірменський і єврейський квартали, які мали часткове самоврядування. За австрійського панування подібна етнічна ситуація збереглася. У міжвоєнний період 20 століття більшість населення становили поляки, близько третини — євреї, близько десятини — українці. В результаті Голокосту та операції «Вісла» у Львові практично не залишилося євреїв і поляків, натомість, з приходом радянської влади, зросла частка росіян, які становили прислану адміністрацію. З індустріалізацією, міське населення поповнилося українцями, урбанізованими з мешканців області.

Згідно з дослідженням Інституту розвитку міста за 2001 рік, 45% львів'ян — вірні УГКЦ, 31% — вірні УПЦ-КП, 5% — вірні УАПЦ, 3% — вірні УПЦ (МП), ще 3% — вірні інших християнських конфесій[11].

56% жителів міста народилися у Львові, 19% — народилися в інших населених пунктах Львівської області, 3% — народилися в Західній Україні (проте не у Львівській області), 11% — народилися в Україні (проте не в її західній частині), 7% — народилися у колишніх республіках Радянського Союзу (з яких у Росії — 4%), 4% львів'ян народилися у Польщі[11].

Національний склад Львова у 1900 - 2001 роках, тис. осіб[12][13][14][15][16][17][18]
Нац-сть 1900 1931 1940 1941 1942 1943 10.1944 1951 1959 1970 1979 1989 2001
Українці  33.9  19.9%  49.7  15.9%  22.0%  65.8  22.0%  83.6  26.1%  62.7  29.9%  40.6  26.4%  ~163  42.8%  247.1  60.2%  377.5  68.2%  492.2  74.0%  622.7  79.1%  639.0  88.1%
Росіяни  ~0.5  0.2%  1.6%              8.5  5.5%  ~117  30.8%  111.1  27.1%  123.2  22.3%  128.3  19.3%  126.5  16.1%  64.6  8.9%
Євреї  45.1  26.5%  99.6  31.9%  32.8%  76.0  25.4%  50.0  15.6%      1.7  1.1%  ~27  7.0%  25.8  6.3%  24.3  4.4%  17.6  2.7%  12.8  1.6%  1.9  0.3%
Поляки  84.1  49.4%  157.5  50.4%  43.4%  150.4  50.3%  172.7  54.0%  131.3  62.9%  103.4  66.7%  ~62  16.3%  16.2  3.9%  13.7  2.5%  11.9  1.8%  9.7  1.2%  6.4  0.9%
Всього  170.2  100.0%  311.5  100.0%  100.0%  299.0  100.0%  319.6  100.0%  209.1  100.0%  154.0  100.0%  ~380  100.0%  410.7  100.0%  553.5  100.0%  665.1  100.0%  786.9  100.0%  725.2  100.0%

Перепис 2001Редагувати

Національний склад Львова за переписом 2001 р.[18]

Національний склад районів Львова за переписом 2001 р.[18]

населення українці росіяни поляки білоруси  євреї  вірмени  інші  не вказали
Галицький район 67 851 81,5% 13,4% 1,5% 0,5% 0,7%  0,2% 0,8%  1,4%
Залізничний район 132 824 89,0% 8,4% 0,8% 0,4% 0,2%  0,1% 0,5%  0,6%
Личаківський район 94 482 88,6% 8,4% 0,9% 0,4% 0,4%  0,1% 0,5%  0,7%
Сихівський район 145 932 89,7% 8,2% 0,6% 0,5% 0,1%  0,1% 0,6%  0,2%
Франківський район 137 624 84,9% 11,4% 0,9% 0,5% 0,3%  0,1% 0,6%  1,3%
Шевченківський район 146 489 91,5% 5,9% 0,8% 0,3% 0,2%  0,1% 0,4%  0,8%
Львів 725 202 88,1% 8,9% 0,9% 0,4% 0,3%  0,1% 0,5%  0,8%

Перепис 1989Редагувати

Національний склад Львова за переписом 1989 р.[18]

Національний склад районів Львова за переписом 1989 р.[18]

населення українці росіяни євреї поляки білоруси інші
Ленінський (Галицький) район 151 017 76,8% 17,9% 2,3% 1,3% 0,8% 0,9%
Залізничний район 190 033 82,9% 13,6% 1,0% 1,1% 0,6% 0,8%
Червоноармійський (Личаківський) район 122 031 79,7% 14,7% 2,1% 1,3% 0,7% 1,5%
Радянський (Франківський район) район 193 216 75,6% 19,3% 1,6% 1,1% 0,9% 1,5%
Шевченківський район 134 611 81,2% 14,0% 1,2% 1,5% 0,7% 1,4%
Львів 790 908 79,1% 16,1% 1,6% 1,2% 0,7% 1,3%

Перепис 1979Редагувати

Національний склад Львова за переписом 1979 р.[18]

Національний склад районів Львова за переписом 1979 р.[18]

населення українці росіяни євреї поляки білоруси інші
Ленінський (Галицький) район 104 747 67,4% 23,3% 4,7% 2,0% 0,9% 1,7%
Залізничний район 156 167 76,9% 17,6% 1,7% 1,6% 1,0% 1,2%
Червоноармійський (Личаківський) район 114 925 75,7% 17,3% 2,1% 1,3% 0,7% 2,9%
Радянський (Франківський район) район 182 701 71,9% 21,9% 2,3% 1,5% 1,1% 1,3%
Шевченківський район 108 703 78,1% 15,5% 2,3% 2,2% 0,7% 1,2%
Львів 667 243 74,0% 19,3% 2,7% 1,8% 0,8% 1,4%

Перепис 1959Редагувати

Національний склад Львова за переписом 1959 р.[18]

Національний склад районів Львова за переписом 1959 р.[18]

населення українці росіяни євреї поляки білоруси інші
Залізничний район 146 219 59,0% 30,2% 4,5% 3,7% 1,4% 1,2%
Ленінський район 140 385 57,0% 27,4% 9,1% 3,7% 1,2% 1,6%
Шевченківський район 124 074 65,1% 23,0% 5,1% 4,5% 1,1% 1,2%
Львів 410 678 60,2% 27,1% 6,3% 3,9% 1,3% 1,2%

Етнічні групиРедагувати

УкраїнціРедагувати

Динаміка чисельності українців у Львові:[18]

  • 1921 - 27 269 - 12,4%[19]
  • 1931 - 40 743 - 15,9%[19]
  • 1941 - 65 800 - 22,0%
  • 1944 - 40 743 - 26,4%
  • 1950 - 144 600 - 38,2%
  • 1959 ‒ 247 086 ‒ 60,2%
  • 1970 ‒ 377 562 ‒ 68,2%
  • 1979 ‒ 492 194 ‒ 74,0%
  • 1989 ‒ 622 701 ‒ 79,1%
  • 2001 ‒ 639 035 ‒ 88,1%

Рідна мова українців Львова за даними переписів:[18]

1931[19] 1959 1970 1979 1989 2001
українська  68,5%  ~90%  93,8%  95,3%  96,9%  98,6%
російська    ~10%  6,1%  4,7%  3,1%  1,4%
польська  31,3%

РосіяниРедагувати

Динаміка чисельності росіян у Львові:[18]

  • 1921 ‒ 354 ‒ 0,2%
  • 1944 ‒ 8 426 ‒ 5,5%
  • 1950 ‒ 117 000 ‒ 30,8%
  • 1959 ‒ 111 116 ‒ 27,1%
  • 1970 ‒ 123 237 ‒ 22,3%
  • 1979 ‒ 128 338 ‒ 19,3%
  • 1989 ‒ 126 459 ‒ 16,1%
  • 2001 ‒ 64 599 ‒ 8,9%

ПолякиРедагувати

Динаміка чисельності поляків у Львові:[18]

  • 1921 ‒ 111 860 ‒ 51,0%[20]
  • 1931 ‒ 157 490 ‒ 50,4%[20]
  • 1941 ‒ 150 400 ‒ 50,3%
  • 1944 ‒ 102 983 ‒ 66,7%
  • 1959 ‒ 16 196 ‒ 3,9%
  • 1970 ‒ 13 675 ‒ 2,3%
  • 1979 ‒ 11 855 ‒ 1,8%
  • 1989 ‒ 9 730 ‒ 1,2%
  • 2001 ‒ 6 364 ‒ 0,9%

ЄвреїРедагувати

Динаміка чисельності євреїв у Львові:[18]

  • 1921 ‒ 60 431 ‒ 27,6%[21]
  • 1931 ‒ 99 595 ‒ 31,9%[21]
  • 1940 ‒ 131 200 ‒ 32,8%
  • 1941 ‒ 76 000 ‒ 25,4%
  • 1942 ‒ 50 000 ‒ 15,6%
  • 1959 ‒ 25 792 ‒ 6,3%
  • 1970 ‒ 24 321 ‒ 4,4%
  • 1979 ‒ 17 952 ‒ 2,7%
  • 1989 ‒ 12 795 ‒ 1,6%
  • 2001 ‒ 1 928 ‒ 0,3%

Рідна мова євреїв Львова за даними переписів:[18]

1931 1970 1979 1989 2001
єврейська (їдиш або іврит)  75,6%  15,5%  10,2%  9,4%  5,3%
українська  0,03%  1,1%  1,3%  2,4%  28,2%
російська  -  83,1%  88,4%  88,1%  65,7%
польська  24,1%  0,2%  -  -  -

Мовний складРедагувати

Рідна мова населення Львова за данимим переписів населення:[18]

мова 1931 1959 1970 1979 1989 2001
українська  11,3%  ~55,5%  65,2%  71,3%  77,2%  88,8%
російська  0,1%  ~38,5%  31,1%  25,7%  19,9%  9,7%
їдиш  24,1%  ~1,2%  0,7%  0,3%  0,2%  0,01%
польська  63,5%  ~2,8%  1,4%  0,9%  0,6%  0,4%
інша  1,0%  ~2he,0%  3,7%  3,0%  2,9%  1,1%
Динаміка чисельності різних етно-мовних груп населення Львова за даними переписів[18]
рідна мова національність 1970 1979 1989 2001
українська українці  354 334  469 216  603 330  629 940
російська українці  22 986  22 918  19 317  8 806
російська росіяни  121 862  126 615  123 907  58 368
українська росіяни  1 343  1 713  2 539  6 172
польська поляки  7 587  5 868  4 456  2 990
українська поляки  4 315  4 300  3 810  2 896
російська поляки  1 749  1 655  1 437  458
їдиш євреї  3 758  1 823  1 203  103
українська євреї  272  236  305  544
російська євреї  20 216  15 874  11 268  1 267
білоруська білоруси  2 419  1 931  2 120  734
українська білоруси  247  299  443  830
російська білоруси  3 789  3 749  3 281  1 545
вірменська вірмени  469  468  384  290
українська вірмени  16  25  47  173
російська вірмени  603  645  548  324
інші варіанти  7 487  7 730  8 508  9 762
всього 553 452 665 065 786 903 725 202
Динаміка частки різних етно-мовних груп у населенні Львова за даними переписів[18]
рідна мова національність 1970 1979 1989 2001
українська українці  64,0%  70,6%  76,7%  86,9%
російська українці  4,2%  3,4%  2,5%  1,2%
російська росіяни  22,0%  19,0%  15,7%  8,0%
українська росіяни  0,2%  0,3%  0,3%  0,9%
польська поляки  1,4%  0,9%  0,6%  0,4%
українська поляки  0,8%  0,6%  0,5%  0,4%
російська поляки  0,3%  0,2%  0,2%  0,1%
їдиш євреї  0,7%  0,3%  0,2%
українська євреї  0,1%
російська євреї  3,7%  2,4%  1,4%  0,2%
білоруська білоруси  0,4%  0,3%  0,3%  0,1%
українська білоруси  0,1%  0,1%
російська білоруси  0,7%  0,6%  0,4%  0,2%
вірменська вірмени  0,1%  0,1%
російська вірмени  0,1%  0,1%  0,1%
інші варіанти  1,4%  1,2%  1,1%  1,3%

Рідна мова у районах Львова та населених пунктах підпорядкованих міськраді за даними перепису 2001 р.[22]

українська російська польська
Шевченківський район 92,4% 6,2% 0,4%
Сихівський район 90,1% 9,1% 0,2%
Залізничний район 89,6% 9,1% 0,4%
Личаківський район 89,2% 9,3% 0,5%
Франківський район 84,6% 13,2% 0,5%
Галицький район 81,6% 15,7% 0,9%
Львів (місто) 88,5% 10,0% 0,4%
смт.Рудно 98,6% 1,2% 0,2%
м.Винники 96,1% 3,5% 0,2%
смт.Брюховичі 95,3% 3,7% 0,4%
Львів (міськрада) 88,8% 9,7% 0,4%

Розподіл за вибором рідної мови та мови спілкування на роботі за даними соціологічного дослідження[23]

Мовні групи Рідна мова Мова спілкування на роботі
Українська  87,8%  92,1%
Російська  6,5%  2,8%
Українська і Російська  3,7%  4,4%
Інша  2,0%  0,6%

Релігійний складРедагувати

Релігійний склад населення Львова у 2001 р.[11][24]

Релігійна самоідентифікація % серед практикуючих християн
(хто бере участь у богослужіннях
хоча б раз на тиждень)
% кількості релігійних
громад
греко-католики 45% 70% 33,5%
православні 39% 20% 25,3%
в т. УПЦ-КП 31% 15% 10,0%
в т. УАПЦ 5% 3% 11,8%
в т. УПЦ-МП 3% 2% 3,5%
РКЦ 3% 10% 5,3%
протестанти 17,6%
не відповіли 12%
атеїсти <1%

Політичні поглядиРедагувати

Найбільшу популярність серед львів'ян мають праві і, подекуди, центристські сили. Натомість, ліві політичні партії не здобувають понад 10% підтримки, однак це більше, ніж в інших виборчих округах Львівської області. На парламентських виборах у 2007 році громадяни міста, що взяли участь у голосуванні, підтримали[25] Блок Юлії Тимошенко (44%), Блок «Наша Україна — Народна самооборона» (34%), Партію Регіонів (8%) і Всеукраїнське об'єднання «Свобода» (8%)[26][27]. На президентських виборах у 2010 році у першому турі найбільшу підтримку голосуючих здобули Віктор Ющенко (31%), Юлія Тимошенко (26%), Арсеній Яценюк (11%), Віктор Янукович (9%) та Сергій Тігіпко (8%)[28][29][30][31]; у другому турі 77% громадян, які прийшли на дільниці, проголосували за Юлію Тимошенко, 15% — за Віктора Януковича і 7% не підтримали жодного кандидата[32][33][34][35].

ЗлочинністьРедагувати

У 2000 році у Львові було здійснено 9017 злочинів, з яких: 63 вбивства, 88 нанесень тяжких тілесних ушкоджень, 12 зґвалтувань[36]. У 2005 році в органах внутрішніх справ зареєстровано 36 000 заяв громадян[37]. У 2006 році в місті зафіксовано 135 злочинів, здійснених неповнолітніми[38]. У 2007 у Львові було зареєстровано 3 тисячі безхатченків[39].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б ГУС у Львівській області. Демографічна ситуація
  2. Лозинський Р. М. Етнічний склад населення Львова (у контексті суспільного розвитку Галичини). — Львів, 2005. — С. 47.
  3. а б в г Лозинський Р. М. Етнічний склад населення Львова (у контексті суспільного розвитку Галичини). — Львів, 2005. — С. 65.
  4. Капраль М. Національні громади Львова XVI–XVIII ст. (соціально-правові взаємини). — Львів: ЛНУ ім. І. Франка, Львівське відділення Ін-ту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, 2003. — С. 252.
  5. Капраль М. Національні громади Львова XVI–XVIII ст. (соціально-правові взаємини). — Львів: ЛНУ ім. І. Франка, Львівське відділення Ін-ту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, 2003. — С. 257.
  6. а б в Лозинський Р. М. Етнічний склад населення Львова (у контексті суспільного розвитку Галичини). — Львів, 2005. — С. 122.
  7. а б Лозинський Р. М. Етнічний склад населення Львова (у контексті суспільного розвитку Галичини). — Львів, 2005. — С. 127.
  8. а б Лозинський Р. М. Етнічний склад населення Львова (у контексті суспільного розвитку Галичини). — Львів, 2005. — С. 128.
  9. а б в г Лозинський Р. М. Етнічний склад населення Львова (у контексті суспільного розвитку Галичини). — Львів, 2005. — С. 149.
  10. а б За даними Всеукраїнського перепису населення у 2001 році; дані без врахування населення інших населених пунктів, що підпорядковуються Львівській міській раді: Винник Брюховичів і Рудного
  11. а б в Населення Львова в дзеркалі опитування громадської думки (грудень 2000 року). Часопис Ї
  12. Russia, Ukraine, and the Breakup of the Soviet Union by Roman Szporluk, Hoover Institution Press, 2000, ISBN 0817995420 / ISBN 978-0817995423
  13. Національний склад Львівського воєводства Архівовано 31 жовтень 2010 у Wayback Machine. за переписом 1931 року
  14. Населення Східної Галичини Архівовано 29 липень 2012 у Archive.is за переписом 1900 року
  15. К. Кондратюк - Зміни етносоціального складу населення Львова (1944 - 200) Архівовано 17 грудень 2014 у Wayback Machine.
  16. Росіяни та російськомовне населення у сучасному Львові
  17. Галина Боднар «Національні відносини у Львові у 1950–1970-х роках очима мігрантів з сіл»[недоступне посилання з липень 2019]
  18. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Роман Лозинський - Етнічний склад населення Львова (у контексті суспільного розвитку Галичини). Архів оригіналу за 9 лютий 2015. Процитовано 22 липень 2013. 
  19. а б в греко-католики
  20. а б римо-католики
  21. а б юдеї
  22. Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область
  23. М.В. Щур - Виміри факторного впливу мовної диференціації на соціокультурну ситуацію міста Львова[недоступне посилання з липень 2019]
  24. Регіостат. Кількість релігійних громад. Львів (міськрада)
  25. подано кандидатів, які здобули підтримку у жителів Львова, більшу за 3%
  26. Відомості про підрахунок голосів виборців в межах територіального виборчого округу №112.[недоступне посилання з квітень 2019] Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
  27. Відомості про підрахунок голосів виборців в межах територіального виборчого округу №113.[недоступне посилання з квітень 2019] Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
  28. Результати голосування по територіальному виборчому округу №117. Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
  29. Результати голосування по територіальному виборчому округу №118. Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
  30. Результати голосування по територіальному виборчому округу №119. Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
  31. Результати голосування по територіальному виборчому округу №120. Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
  32. Результати голосування по територіальному виборчому округу №117. Архівовано 13 лютий 2010 у Wayback Machine. Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
  33. Результати голосування по територіальному виборчому округу №118. Архівовано 13 лютий 2010 у Wayback Machine. Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
  34. Результати голосування по територіальному виборчому округу №119. Архівовано 13 лютий 2010 у Wayback Machine. Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
  35. Результати голосування по територіальному виборчому округу №120. Архівовано 13 лютий 2010 у Wayback Machine. Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
  36. Рівень злочинності зріс. Поступ
  37. Львівська міліція не залежна від обласної влади. Львівська газета
  38. У Львові зменшився рівень злочинності серед неповнолітніх. Архівовано 2 травень 2013 у Wayback Machine. Львівський портал
  39. Міліція — поза політикою. Архівовано 13 серпень 2010 у Wayback Machine. Укртайм