Вікіпедія

Населення Гватемали

Населення Гватемали. Чисельність населення країни 2015 року становила 14,918 млн осіб (71-ше місце у світі)[1]. Чисельність гватемальців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 24,89 ‰ (53-тє місце у світі), смертність — 4,77 ‰ (196-те місце у світі), природний приріст — 1,82 % (63-тє місце у світі) .

Населення Гватемали M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 14,918 млн осіб
Густота 152,5 особи/км²
Коефіцієнт міграції 1,97 ‰
Природний рух
Природний приріст ▲1,82 %
Народжуваність 24,89 ‰
Фертильність 2,9 дітей на 1 жінку
Смертність 4,77 ‰
Смертність немовлят 22,73 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 35,57 %
 • 15–64 років 60,12 %
 • старіші за 65 років 4,31 %
Середня тривалість життя 72,02 року
 • чоловіків 70,07 року
 • жінок 74,06 року
Статева структура
загалом 0,97 чол./жін.
при народженні 1,05 чол./жін.
до 15 років 1,04 чол./жін.
15–64 років 1 чол./жін.
після 65 років 0,87 чол./жін.
Етнічні групи
Нація гватемальці
Найбільший етнос гватемальці
Нацменшини індіанці
Мови
Офіційна іспанська
Також у побуті індіанські мови

Природний рух ред.

Відтворення ред.

Народжуваність у Гватемалі, станом на 2015 рік, дорівнює 24,89 ‰ (53-тє місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,9 дитини на одну жінку (57-ме місце у світі)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 20,3 року, медіанний вік для жінок — 25-29 років (оцінка на 2009 рік)[1].

Смертність у Гватемалі 2015 року становила 4,77 ‰ (196-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,82 % (63-тє місце у світі)[1].

Вікова структура ред.

 
Віково-статева піраміда населення Гватемали, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Гватемали становить 21,7 року (181-ше місце у світі): для чоловіків — 21, для жінок — 22,4 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 72,02 року (145-те місце у світі), для чоловіків — 70,07 року, для жінок — 74,06 року[1].

Вікова структура населення Гватемали, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

  • діти віком до 14 років — 35,57 % (2 704 784 чоловіка, 2 602 397 жінок);
  • молодь віком 15-24 роки — 21,99 % (1 646 350 чоловіків, 1 633 666 жінок);
  • дорослі віком 25-54 роки — 32,93 % (2 337 192 чоловіка, 2 575 674 жінки);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 5,2 % (370 456 чоловіків, 405 496 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 4,31 % (298 319 чоловіків, 344 665 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність ред.

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 3,8; коефіцієнт розлучуваності — 0,2; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 5[2][3].

Розселення ред.

Густота населення країни 2015 року становила 152,5 особи/км² (83-тє місце у світі)[1]. Більшість населення країни мешкає в сільській місцевості на півдні, переважно в гірських районах придатних до ведення сільського господарства.

Урбанізація ред.

Докладніше: Міста Гватемали

Гватемала високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 51,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,4 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Гватемала (столиця) — 2,918 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції ред.

Річний рівень еміграції 2015 року становив 1,97 ‰ (165-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці ред.

У країні налічується 251 тис. внутрішньо переміщених осіб, через внутрішній конфлікт між урядовими загонами, наркокортелями, бандитами, селянами та індіанцями майя, що закінчився 1996 року[1].

Гватемала є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4].

Расово-етнічний склад ред.

Етнічний склад (2001 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
метиси і європейці
  
 59.4%
кіче
  
 9.1%
какчікель
  
 8.4%
мамці
  
 7.9%
кекчі
  
 6.3%
інші індіанці
  
 8.8%
інші
  
 0.1%
Докладніше: Народи Гватемали

Головні етноси країни: метиси і європейці — 59,4 %, індіанці кіче — 9,1 %, какчікель — 8,4 %, мамці — 7,9 %, кекчі — 6,3 %, інші майя — 8,6 %, інші індіанці — 0,2 %, інші — 0,1 % населення (оціночні дані за 2001 census)[1].

Українська діаспора ред.

Докладніше: Українці Гватемали

Мови ред.

Мови Гватемали (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
іспанська
  
 60%
індіанські мови
  
 40%
Докладніше: Мови Гватемали

Офіційна мова[5]: іспанська — розмовляє 60 % населення країни. Інші поширені мови: 23 індіанські мови (кіче, какчікель, мамська, гарифуна, хінка, кекчі) — 40 %.

Релігії ред.

Релігії в Гватемалі (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
християни
  
 90%
традиційні вірування
  
 10%
Докладніше: Релігія в Гватемалі

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво, протестантизм, традиційні вірування індіанців майя[1].

Освіта ред.

Докладніше: Освіта в Гватемалі

Рівень письменності 2015 року становив 81,5 % дорослого населення (віком від 15 років): 87,4 % — серед чоловіків, 76,3 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 2,8 % ВВП країни, станом на 2013 рік (139-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 11 років, для хлопців — до 11 років, для дівчат — до 10 років (станом на 2013 рік).

Середня і професійна ред.

Вища ред.

Охорона здоров'я ред.

Докладніше: Охорона здоров'я в Гватемалі

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,93 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 0,6 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 6,2 % ВВП країни (88-ме місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 22,73 ‰ (77-ме місце у світі); хлопчиків — 24,73 ‰, дівчаток — 20,62 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 88 випадків на 100 тис. народжень (64-те місце у світі)[1].

Гватемала входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання ред.

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, гарячка денге, малярія. Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1].

2014 року було зареєстровано 49,1 тис. хворих на СНІД (56-те місце в світі), це 0,54 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (64-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 1,7 тис. осіб (58-ме місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 16,4 % (100-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 12,6 % (оцінка на 2015 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія ред.

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 98,4 % населення в містах і 86,8 % в сільській місцевості; загалом 92,8 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 77,5 %, в сільській місцевості — 49,3 %, загалом по країні — 63,9 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2006 рік, дорівнює 3,46 км³ на рік, або 259,1 тонни на одного мешканця на рік: з яких 15 % припадає на побутові, 31 % — на промислові, 54 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище ред.

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 70,9 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 62,6 %; частка осіб похилого віку — 8,3 %, або 12,1 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2014 року перебувало 59,3 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає таким чином: нижній дециль — 1,3 %, верхній дециль — 42,4 % (станом на 2006 рік)[1].

Станом на 2013 рік, у країні 1,6 млн осіб не має доступу до електромереж; 78 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 85 %, у сільській місцевості — 72 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 4,043 млн унікальних інтернет-користувачів (90-те місце у світі), що становило 27,1 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси ред.

Загальні трудові ресурси 2014 року становили 6,316 млн осіб (68-ме місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 31,2 %; промисловість і будівництво — 14,4 %; сфера послуг — 54,4 % (станом на 2014 рік)[1]. 929,85 тис. дітей у віці від 5 до 17 років (21 % загальної кількості) 2006 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 2,9 % працездатного населення, 2013 року — 3 % (20-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 6,3 %, серед юнаків — 6,5 %, серед дівчат — 5,8 % (117-те місце у світі)[1].

Кримінал ред.

Докладніше: Злочинність у Гватемалі

Наркотики ред.

 
Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Велика транзитна країна для героїну і кокаїну на шляхах наркотрафіку до Мексики; 2005 року опійний мак вирощувався на площі 100 га (потенційно до 1 тонни чистого героїну на рік); вирощування марихуани для домашнього вжитку; відмивання грошей і корупція залишаються гострими внутрішніми проблемами країни[1].

Торгівля людьми ред.

Докладніше: Торгівля людьми в Гватемалі

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Гватемали докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[6][7].

  •  
    Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  •  
    Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан ред.

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15-24 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25-54 років — 0,91 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55-64 років — 0,91 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці старше за 64 роки — 0,87 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,97 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження ред.

Населення Гватемали
Рік Населення Зміна
1950 3 146 000 —
1955 3 619 000 +15.0%
1960 4 141 000 +14.4%
1965 4 736 000 +14.4%
1970 5 416 000 +14.4%
1975 6 194 000 +14.4%
1980 7 001 000 +13.0%
1985 7 920 000 +13.1%
1990 8 890 000 +12.2%
1995 9 984 000 +12.3%
2000 11 204 000 +12.2%
2005 12 679 000 +13.2%
2010 14 342 000 +13.1%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[8].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац Guatemala : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 21 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. ↑ ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 21 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  4. ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  5. ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  6. ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  7. ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  8. ↑ ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література ред.

Українською ред.

Російською ред.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Гватемали
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Населення_Гватемали&oldid=34624020