Відкрити головне меню

Наріман Алієв

український кінорежисер кримськотатарського походження

Алієв Наріман Рідьванович (15 грудня 1992, с. Петрівка, Україна) — український режисер та сценарист кримськотатарського походження.

Алієв Наріман Рідьванович
Nariman Ridvan Oglu
Director Nariman Aliev.jpg
Дата народження 15 грудня 1992(1992-12-15) (26 років)
Місце народження АР Крим, Україна
Національність кримський татарин
Громадянство Україна
Конфесія Іслам
Професія кінорежисер
Роки активності 2013 - по сей час
Напрям ігрове кіно
Член у Європейська кіноакадемія[1]
IMDb ID 5854210
Автограф Nariman Aliev signature.jpg
Commons-logo.svg Наріман Алієв у Вікісховищі

Зміст

БіографіяРедагувати

Наріман Алієв народився у селі Петрівка, Красногравдійського району, АР Крим, 15 грудня 1992. У 2009 році закінчив Петрівську ЗОШ I—III ступенів № 1. У 2013 році отримав диплом бакалавра з режисури телебачення та кіно у ПВНЗ «Інститут екранних мистецтв». Майстерня Олега Фіалко.

У 2014 році отримав диплом спеціаліста з режисури телебачення у КНУТКіТ ім І. К. Карпенко-Карого.

У 2016 році номінувався на Кришталевого ведмедя Берлінського міжнародного кінофестивалю за свій короткометражний фільм «Без Тебе».[2]

Член Української кіноакадемії з 2017 року.

Член Європейської кіноакадемії з 2019 року.[3]

Член Громадської ради Українського оскарівського комітету з 2019 року.[4]

Дебютний повнометражний фільм Нарімана Алієва «Додому» (2019) було відібрано до конкурсної програми «Особливий погляд» 72-го Каннського міжнародному кінофестивалю.[5]

ФільмографіяРедагувати

Цікаві фактиРедагувати

  • У своїх короткометражниих фільмах працював лише з непрофесійними акторами, переважна кількість з яких є родичями режисера.[6]
  • Батьки Рідьван Алієв та Гульжиян Алієва є також продюсерами усіх короткометражниих стрічок режисера.[7]
  • Три короткометражні фільма режисера «Повернутись зі світанком», "Тебе кохаю" та «Без тебе» є частинани трилогії «Кримські історії».[8]
  • Короткометражний фільм «Без тебе» присвячений рідному брату режисера Ерфану Селімову, який загинув в автокатастрофі у 2010 році.[9]
  • Прихильник, таких режисерів, як Жан-Люк Годар та Вуді Аллен.[6]

ПриміткиРедагувати

  1. Бюро української кіножурналістики
  2. Короткометражку Sensiz покажуть у Берліні. «День». 20 січня 2016. Архів оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 20 січня 2016.
  3. Сергій Васильєв. Наріман Алієв став членом Європейської кіноакадемії. БУК. 01.06.2019. Процитовано 02.06.2019. 
  4. У Держкіно повідомили про початок формування Українського Оскарівського комітету. detector.media (uk). 2019-02-10. Процитовано 2019-08-07. 
  5. Український фільм «Додому» візьме участь у конкурсі Каннського кінофестивалю. Детектор медіа. 18.04.2019. Процитовано 18.04.2019. 
  6. а б Нариман Алиев: «Наибольший спрос на фильмы с украинскими реалиями». Процитовано 2016-07-14. 
  7. «Якщо Ви уважно подивитеся титри, то побачите в кожному фільмі в графі „продюсери“ одні й ті ж прізвища — це мої батьки» Крим SOS. 10 лютого, 2016.
  8. У Києві презентували сагу кримськотатарського режисера «Кримські історії». Процитовано 2016-07-14. 
  9. Нариман Алиев: Участие моего фильма в Берлинале – приятная неожиданность (ru-RU). Архів оригіналу за 2016-08-16. Процитовано 2016-07-14. 

ПосиланняРедагувати