Відкрити головне меню

«Наро́джені бу́рею» — український радянський художній фільм, знятий у 1957 році режисерами Яковом Базеляном i Артуром Войтецьким на кіностудії ім. О. Довженка за мотивами однойменного роману Миколи Островського.

Народжені бурею Picto infobox cinema.png
Жанр історична драма
Режисер Яків Базелян
Артур Войтецький
Сценарист Юрій Кротков
Оператор Ілля Міньковецький
Композитор Костянтин Данькевич
Художник Мойсей Гантман
Віктор Мигулько
Кінокомпанія Кіностудія імені Олександра Довженка
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1957
Дата виходу 1 березня 1958
IMDb ID 0253601

Сюжет картиниРедагувати

Осінь 1918 року. Німецькі війська залишають невеличке містечко на кордоні Західної України та Польщі. Владу в містечку захоплюють прихильники Пілсудського.

Більшовик Сигізмунд Раєвський, що повернувся із в'язниці, очолює підпільний ревком. На заводах, фабриках, в залізничних майстернях створюються робочі дружини. Всі очікують лише на сигнал про повстання. У боротьбі з польськими леґіонерами беруть участь і перші комсомольці містечка. Серед них Раймонд, син Раєвського, та дочка підпільника Олеся, закохана в Раймонда. Молодий робітник Андрій Птаха, що дружить з Олесею і кохає її, через ревнощі до Раймонда шукає забуття у пияцтві та гулянках.

Після того, як поляки вбивають його старшого товариша, дядька Тараса, Андрій, охоплений гнівом, пробирається до котельної заводу й включає гудок, намертво закріпивши його ручку. Це слугує сигналом до початку повстання. Леґіонери під натиском робітничих дружин тікають з міста й звертаються по допомогу до німецьких військ, що відступають. Спільними зусиллями вони придушують повстання. Загін молоді бере у заручниці сестер графа Могельницького — ватажка польських леґіонерів, щоб обміняти їх на керівників повстання. Леґіонери оточують будинок, в якому перебуває загін. Проте комсомольцям вдається вирватись із оточення і з'єднатися з частинами Червоної армії, що наступали.

Ролі та виконавціРедагувати

Знімальна групаРедагувати

ПосиланняРедагувати