Нараварман

Нараварман — індійський правитель Малави з династії Парамара. За часів його правління могутність Парамара значно знизилась в результаті численних поразок.

Нараварман
13-й Правитель Малави
1097 — 1134
Попередник:	Лакшмадева
Наступник:	Ясоварман II
Смерть:	1134(1134)
Рід:	Парамара
Батько:	Удаядітья

Життєпис

Зовнішня політика

Син Удаядітьї. Посів трон після смерті брата Лакшмадеви 1097 року. Продовжив боротьбу з Чандела і Калачура, яка була невдалою. Зазнав поразки від Саллакшанавармана, магараджи держави Чандела. Близько 1110/1111 року зазнав низки жорстких поразок від армії Аджаяраджи II Чаухана, магараджи Сакамбхарі.

Цим скористався Джаясімха Чаулук'я, магараджа Гуджара, щоб успішно атакувати володіння Парамара. Війська Чаухана і Чаулук'я деякий час тримали в облозі Нараварман в столиці Дгара. В результаті до кінця панування втратив владу над землями на північний схід від Удджайна. Разом з тим 1120 року допоміг Бхікшакарі посісти владу в Кашмірі, але зміг забезпечити тому тривалу підтримку, внаслідок чого останнього 1121 року було повалено.

Внутрішня політика

Золота монета Наравармана

Опікувався підтримкою брагманів та буддистів, виділяв кошти на храми. Він відновив храм Махакала в Уджайні. Розпочав будівництво храму у Відіші, але не зміг його завершити, ймовірно, через військові поразки та повстання. Згідно «Раджатарангіні», Нараварман надав притулок кашмірському принцу Бхікшачарі з династії Лохара, який утік від повстання. Він виховував Бхікшачару, як власного сина, і навчив його користуватися зброєю та науками.

Зайого панування карбувалися золоті (5,2 г), срібні (2,9 г) і мідні монети, що було знайдено в Індаурі.

Помер 1134 року. Йому спадкував син Ясоварман II.

Творчість

Нараварман був поетом і складав гімни різним божествам і панегирики своїм предкам. Твір «Нагпур Прашасті» приписують саме йому. Також склав гімн на честь Махакали.

Джерела

• Asoke Kumar Majumdar (1956). Chaulukyas of Gujarat. Bharatiya Vidya Bhavan. OCLC 4413150. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 19 лютого 2017.
• Bhatia, Pratipal (1970). The Paramāras, c. 800-1305 A.D. Munshiram Manoharlal. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 19 лютого 2017.
• Dasharatha Sharma (1959). Early Chauhān Dynasties. S. Chand / Motilal Banarsidass. ISBN 9780842606189. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 19 лютого 2017.
• Jain, Kailash Chand (1972). Malwa Through the Ages, from the Earliest Times to 1305 A.D. Motilal Banarsidass. ISBN 978-81-208-0824-9. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 19 лютого 2017.
• Misra, Om Prakash (2003). Archaeological Excavations in Central India: Madhya Pradesh and Chhattisgarh. Mittal Publications. ISBN 978-81-7099-874-7. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 19 лютого 2017.
• Roy, P. C. (1980). The Coinage of Northern India. Abhinav. ISBN 9788170171225. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 19 лютого 2017.
• Pollock, Sheldon (2003). The Language of the Gods in the World of Men: Sanskrit, Culture, and Power in Premodern India. University of California Press. ISBN 0-5202-4500-8. Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 19 лютого 2017.
• Stein, Marc Aurel (1989). Kalhana's Rajatarangini: a chronicle of the kings of Kasmir. Т. 2. Motilal Banarsidass. ISBN 978-81-208-0370-1. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 19 лютого 2017.
• Trivedi, Harihar Vitthal (1991). Inscriptions of the Paramāras, Chandēllas, Kachchapaghātas, and two minor dynasties. Archaeological Survey of India. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 19 лютого 2017.