Напи

за античними джерелами одна зі скіфських етногруп, про яку повідомляється наступне

Напи (інапеї) (грец. Νάπας/ Ναβιανοὶ[1] лат. Inapaeos/ Napaei/ Napitas) — за античними джерелами одна зі скіфських етногруп, про яку повідомляється наступне:

Враховуючи наведене можна припустити наступне:

напи — група споріднених доскіфських (умовно кімерійських) племен, що були тубільним населенням степів від Дону до Пн. Кавказу (бл. 680 р. до н. е.) і частково були витиснені, частково знищені, частково інкорпоровані до нового кочового етносу, який відомий нам як скіфи, що і знайшло відображення у згаданих повідомленнях Діодора та Плінія.[7]

Висловлене припущення не суперечить і археологічним даним.

"... матеріали Келермесса свідчать про наявність всередині скіфського об'єднання (а належність Келермесскіх курганів його царям навряд чи може заперечуватися) двох різних груп населення, перша з яких була носієм традиції пізньої передскіфської культури черногоровсько-новочеркаського типу, а друга - нових культурних тенденцій, появу яких ми пов'язуємо з протоскіфськими племенами..."[8]

Етимологія етноніму:

Примітки. Джерела. Посилання ред.

  1. (гр.) Strabo. 11.5.8
  2. (гр.)Diodorus Siculus (Bibliotheca Historica, ІІ, XLIII). [2] τὸ μὲν οὖν πρῶτον παρὰ τὸν Ἀράξην ποταμὸν ὀλίγοι κατῴκουν παντελῶς καὶ διὰ τὴν ἀδοξίαν καταφρονούμενοι: ἕνα δὲ τῶν ἀρχαίων ἔχοντες βασιλέα φιλοπόλεμον καὶ διαφέροντα στρατηγίᾳ προσεκτήσαντο χώραν, τῆς μὲν ὀρεινῆς ἕως πρὸς τὸν Καύκασον, τῆς δὲ πεδινῆς τὰ παρὰ τὸν ὠκεανὸν καὶ τὴν Μαιῶτιν λίμνην καὶ τὴν ἄλλην χώραν ἕως Τανάιδος ποταμοῦ.[3] ὕστερον δὲ μυθολογοῦσι Σκύθαι παρ᾽ αὑτοῖς γενέσθαι γηγενῆ παρθένον: ταύτην δ᾽ ἔχειν τὰ μὲν ἄνω μέρη τοῦ σώματος μέχρι τῆς ζώνης γυναικεῖα, τὰ δὲ κατώτερα ἐχίδνης. ταύτῃ δὲ Δία μιγέντα γεννῆσαι παῖδα Σκύθην ὄνομα. τοῦτον δὲ γενόμενον ἐπιφανέστατον τῶν πρὸ αὐτοῦ τοὺς λαοὺς ἀφ᾽ ἑαυτοῦ Σκύθας προσαγορεῦσαι. τῶν δὲ ἀπογόνων τούτου τοῦ βασιλέως ἀδελφοὺς δύο γενέσθαι διαφόρους ἀρετῇ, καὶ τὸν μὲν Πάλον, τὸν [p. 240] [4] δὲ Νάπην ὠνομάσθαι. τούτων δ᾽ ἐπιφανεῖς πράξεις κατεργασαμένων καὶ διελομένων τὴν βασιλείαν, ἀφ᾽ ἑκατέρου τοὺς λαοὺς τοὺς μὲν Πάλους, τοὺς δὲ Νάπας προσαγορευθῆναι.
  3. (лат.) Gaius Plinius Secundus "NATURALIS HISTORIA», VI, XIX, 50
  4. (лат.) Gaius Plinius Secundus "NATURALIS HISTORIA», VI, V, 22
  5. (рос.)В. В. Латышев. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе. ВДИ, 1947.
  6. (лат.) Gaius Plinius Secundus "NATURALIS HISTORIA», VI, 21
  7. (рос.) A. M. XA3AHOB. Социальная история скифов. Основные проблемы развития древних кочевников евразийских степей. Москва. «Наука» . 1975. Ст.54.
  8. (рос.)Мурзин В. Ю. Происхождение скифов: основные этапы формирования скифского этноса. К., Наукова Думка, 1990г., ст.69.
  9. (рос.) Трубачев О. Н. Indoarica в Северном Причерноморье. М.: Наука, 1999.