Наконечний Максим Васильович
Макси́м Васи́льович Наконе́чний (нар. 19 жовтня 1990, Одеса) — український кінорежисер, сценарист і продюсер, член Української кіноакадемії.[1]
| Наконечний Максим Васильович | |
|---|---|
| Народився |
19 жовтня 1990 (32 роки) Одеса, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | кінорежисер, сценарист, кінопродюсер |
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
| IMDb | ID 6568617 |
Загальні відомостіРедагувати
Закінчив Одеську гімназію № 2. В дитинстві брав участь в популярній телепередачі «Найрозумніший».[2][3]
Закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.
Брав участь в різних телевізійних проєктах, зокрема на каналі «1+1».
Співзасновник продакшн-компанії «Табор» (Одеса), яка займається виробництвом документальних та ігрових фільмів, театральних вистав і соціальних відео.
В його режисерському доробку кілька короткометражних ігрових фільмів. Продюсує документальні стрічки.
Був учасником майстерень B2B Doc, IDFAcademy, Eurodoc, Torino Film Lab.
Його роботи демонструвались на кінофестивалях «Festival dei Popoli», «Молодість», «Відкрита ніч», «Бруківка» та ін.
Його продюсерська робота — фільм «Цей дощ ніколи не скінчиться», знятий режисеркою Аліною Горловою, 2020 року переміг на фестивалі «Festival dei Popoli» у Флоренції в номінації «За найкращий повнометражний фільм» (Best Feature-length film).[4][5]
Знімає фільм «Спас», проєкт якого став переможцем Одинадцятого конкурсного відбору Держкіно і є копродукцією України, Хорватії та Чехії.[6]
Стрічка Максима Наконечного "Бачення метелика" (попередньо "Спас") вперше буде представлений на 75-му Каннському кінофестивалі в секції "Особливий погляд" (Un Certain Regard). Фільм розповідає про жінку-воїна, яка не хоче бути жертвою. Після звільнення з ворожого полону аеророзвідниця Ліля намагається повернутися до свого мирного життя в Україні. Біль і травма через пережите повсякчас виринають на поверхню, та щось всередині неї не дозволяє забути, чому вона мусить жити далі.[7]
ФільмографіяРедагувати
- 2015 — «Ромка» (учасник знімальної групи)
- 2015 — «Молитва за Україну» (помічник редактора)
- 2017 — «Невидима» (режисер і співсценарист з Іриною Цілик, саундтрек Ptakh_Jung)
- 2018 — «Новий рік у сімейному колі» (режисер)[8]
- 2019 — «Цимбаліст Петро»[9] (співпродюсер)
- 2019 — «Солітюд» (асистент продюсера)
- 2020 — «Цей дощ ніколи не скінчиться» (продюсер)[10][11]
- знімається
- 2020 — «Спас» (режисер і співсценарист з Іриною Цілик)[6]
НагородиРедагувати
- 2019 — Ґран-прі міжнародного кінофестивалю «Бруківка» з фільмом «Новий рік у сімейному колі».[12]
- 2020 — Переможець фестивалю «Festival dei Popoli» у Флоренції з фільмом «Цей дощ ніколи не скінчиться» в номінації «За найкращий повнометражний фільм».[5]
- 2021 — фільм «Цей дощ ніколи не скінчиться» здобув нагороду за найкращий документальний фільм Award for Cinematic Documentary на 66-му Міжнародному кінофестивалі в місті Корк (Ірландія).[13]
ПриміткиРедагувати
- ↑ Члени Української кіноакадемії. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
- ↑ Максим Наконечный // «Самый умный», Игроки. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
- ↑ Максим Наконечный // «Самый умный». Архів оригіналу за 7 грудня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
- ↑ Українська документалка «Цей дощ ніколи не скінчиться» перемогла на фестивалі у Флоренції. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
- ↑ а б This Rain Will Never Stop named Best Feature at the Festival dei Popoli [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.] cineuropa.org(англ.)
- ↑ а б Чеський кінофонд виділить 100 тис. євро на український фільм «Спас». Архів оригіналу за 7 грудня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
- ↑ Фільм «Бачення метелика» Максима Наконечного змагатиметься на фестивалі в Каннах. detector.media (укр.). 14 квітня 2022. Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
- ↑ Національний конкурс «Молодості-47»: «Новий рік у сімейному колі». Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
- ↑ Цимбаліст Петро. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
- ↑ Український фільм «Цей дощ ніколи не скінчиться» переміг на італійському фестивалі. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 27 листопада 2020.
- ↑ Світова прем'єра документальної стрічки «Цей дощ ніколи не скінчиться». Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
- ↑ III-rd BRUKIVKA International Film Festival [Архівовано 7 грудня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Стрічка «Цей дощ ніколи не скінчиться» отримала нагороду за найкращий документальний фільм на 66-му Міжнародному кінофестивалі в Корку (Ірландія. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
ДжерелаРедагувати
- Максим Наконечний molodist.com
- Максим Наконечний: «В Україні з'являється все більше можливостей для молодих режисерів»
- Максим Наконечный — о развитии украинской кинематографии (рос.)
- Анастасія Сегеда, Максим Наконечний: Підтримка політичних в'язнів відео
- Ранок. Про сучасний український кінематограф. Гість Максим Наконечний відео