Найсвятіше ім'я Ісуса

Найсвяті́ше Ім'я́ Ісу́са (італ. Santissimo Nome di Gesù) — у християнстві ім'я Бога і Господа Нашого, Ісуса Христа. Особливий об'єкт вшанування у католицькій церкві поряд із Найсвятішим серцем Ісуса. Християни вірять, що іменем Ісуса вони отримують благодаті для душі й тіла, захист від сатани тощо. Традиція преклоніння перед іменем Ісуса виводиться від ранніх християн. Перша відома літанія до найсвятішого імені Ісуса датується XV століттям й походить з Італії. Загальне католицьке свято Найсвятішого імені Ісуса було встановлене 1530 року. Стало популярним у країнах Західної Європи та Америки завдяки діяльності єзуїтів. Його відзначають щорічно 3 січня за григоріанським календарем. У іконографії та живописі зображається у вигляді латинської христограми IHS (лат. Jesus Humanorum Salvator, «Ісус, Спаситель людей»), або грецької монограми ΙΗΣ. Також — Святе (Пресвяте) ім'я Ісуса (італ. Sacro Nome di Gesù).

Монограма Найсвятішого Імені Ісуса (Церква святого імені Ісуса, Італія)

Церкви

• Церква святого імені Ісуса, Італія
• Старий Браганський собор, Португалія

Джерела

• Holweck, Frederick. Holy Name of Jesus, Feast of the Holy Name; Mershman, Francis. Litany of the Holy Name // The Catholic Encyclopedia. Vol. 7. New York: Robert Appleton Company, 1910.