Кушнір Надія Вячеславівна

українська ілюстраторка та дизайнерка
(Перенаправлено з Надія Кушнір)

Надія Кушнір, псевд. Надьожна (нар. 1993(1993), Львів) — українська дизайнерка, ілюстраторка дитячих книжок. Стала відомою як авторка інтернет-коміксу «Гусь».

Надія Кушнір
Народження 1993(1993)
Львів
Країна Україна Україна
Навчання Українська академія друкарства,
Українська академія дизайну
Діяльність ілюстраторка, дизайнерка
Напрямок книжкова ілюстрація
Твори Гусь
Сайт www.behance.net/nadjozna

З життєпису ред.

Навчалася в Українській академії друкарства та Українській академії дизайну[1].

Упорядниця й координаторка всеукраїнського літературно-художнього проекту «Горицвіт»[2][3]. Член міжнародної організації з неформальної освіти MitOst[1].

Оформила близько 33 дитячих, підліткових і дорослих книжок, зокрема книжки «Про Комарика Зюзю» та «Кузя, Зюзя та компанія» Всеволода Нестайка, «Абетка» Світлани Кісар, «Bajka o ciekavskim Kotku» Йоганни Кордис, «Ляля» Яцека Денеля тощо[4], для видавництв «Веселка», «Урбіно», «Vivat», «Кальварія», «Ранок», «Теза», та польської організації «Fundacja Centrum Badan Polska-Ukraina»[1].

В 2017 році Надія Кушнір потрапила до списку найкращих дитячих ілюстраторів незалежної України за версією сайту Букмоль[5], найкращими її роботами було названо оформлення книжки-картинки Тетяни Стус «Де Ойра?»[6] та авторську книжку «Як Гусь свою любов шукав»[7].

В 2023 переїхала в місто Оттава, Канада.

Примітки ред.

  1. а б в Кушнір Надія (Надьожна). Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 1 вересня 2017.
  2. Горицвіт. Архів оригіналу за 13 жовтня 2021. Процитовано 1 вересня 2017.
  3. Виставка «Горицвіт» Надії Кушнір
  4. 7 запитань ілюстратору: Надія Кушнір. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 1 вересня 2017.
  5. Найкращі дитячі ілюстратори незалежної України. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 1 вересня 2017.
  6. Таня Стус. Де Ойра? / текст Тані Стус ; ілюстрації Надьожна (Надія Кушнір)— Харків: Віват, 2017.
  7. Надьожна. Як Гусь свою любов шукав. — Харків: Віват, 2017. — 64 с. Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 1 вересня 2017.

Посилання ред.