Відкрити головне меню

Василь Федорович Надім'янов (18 лютого 1927(19270218), село Берізки-Бершадські, тепер Бершадського району Вінницької області — 3 вересня 1988, місто Дрогобич Львівської області) — український історик, колишній ректор Дрогобицького державного педагогічного інституту імені Івана Франка. Кандидат історичних наук (1966), доцент (1969), професор кафедри історії КПРС (1987).

Надім'янов Василь Федорович
Народився 18 лютого 1927(1927-02-18)
село Берізки-Бершадські, тепер Бершадського району Вінницької області
Помер 3 вересня 1988(1988-09-03) (61 рік)
місто Дрогобич
Громадянство СРСР СРСР
Національність українець
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Партія КПРС
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора

БіографіяРедагувати

Народився у селянській родині. У 1941 році закінчив шість класів школи у селі Берізки Бершадського району Вінницької області.

З 1944 року — колгоспник колгоспу імені Ворошилова Бершадського району Вінницької області, учень-котельник паровозного депо Гайворон Південно-Західної залізниці (станція Гайворон Кіровоградської області). З 1945 року — помічник паровозного машиніста станції Гайворон. Навчався у школі паровозних машиністів станції Гайворон.

У 1948—1953 р. — у лавах Радянської армії. Під час служби в армії закінчив вечірню середню школу в місті Гусєві Калінінградської області РРФСР. Член КПРС з 1953 року.

У 1953—1958 р. — студент історичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка.

У 1958—1960 р. — заступник секретаря партійного комітету, помічник проректора з навчальної роботи Львівського державного університету імені Івана Франка.

У жовтні 1960—1961 р. — асистент, у 1961—1968 р. — старший викладач, доцент кафедри основ марксизму-ленінізму Дрогобицького державного педагогічного інституту імені Івана Франка. Обирався секретарем партійного бюро інституту.

У 1967—1973 р. — проректор з навчальної роботи Дрогобицького державного педагогічного інституту імені Івана Франка. Одночасно, з 1968 року — завідувач кафедри історії КПРС і наукового комунізму.

У 1973 — 3 вересня 1988 роках — ректор Дрогобицького державного педагогічного інституту імені Івана Франка.

Опублікував 23 наукові праці, співавтор монографій «Оружие правды», «Торжество історичної справедливості», «Нариси з історії Львівської обласної партійної організації», «Правду не здолати», «Дорогою Великого Жовтня». Керував авторським колективом з розробки комплексної системи управління навчально-виховним процесом у загальноосвітній школі. Обирався депутатом Дрогобицької міської ради.

НагородиРедагувати

  • два ордени Трудового Червоного Прапора (1976, 1981)
  • медаль А. С. Макаренка
  • медаль «За доблесный труд. В ознаменование 100-летия со дня рождения Владимира Ильича Ленина» (1970)
  • знак «Відмінник освіти УРСР»
  • знак «Відмінник народної освіти СРСР»

ДжерелаРедагувати