Нагрудник (збруя)
Нагру́дник[1] — елемент кінської збруї, що накладається на груди коневі й запобігає зсуванню сідла (в упряжних коней сіделка) дозаду, що може бути викликано як особливостями будови тіла деяких коней, та й умовами їзди, наприклад, у конкурі чи кінному троєборстві[2].
.jpg)
Нагрудниками зазвичай називають будь-яку частину збруї, що лежить на грудях коня, у той час як у фаховій термінології розрізняються нагрудник і підперсник[3]: останній має форму літери Y, будучи споряджений додатковим ременем, що з'єднує його середину з попругою. Нагрудник для верхової їзди має будову, аналогічну будові упряжного нагрудника: широкий пас з петлями на кінцях для кріплення до сідла, виготовляється він зі шкіри або широкої і міцної гумової тасьми. Іноді під нагрудником проходить мартингал. Зараз нагрудники використовують рідше, оскільки деякі наїзники вважають, що вони стісняють рух лопаток коня[4].
У дишельно-посторонковому запрягу нагрудник — ремінь, прикріплений кінцями до гужових мочок хомута і до посторонків. На нього надівається кільце, з'єднане ременем-нашильником з дишлем[5].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Нагрудник // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ zob. Leslie Bayley, John Bowen: Ilustrowany przewodnik jeździecki. Skoki. tłum. Barbara Szymczak. Warszawa: Muza, 2007. ISBN 978-83-7495-077-0. (пол.)
- ↑ Arleta Witek. Wędzidła, ogłowia, czapraki, derki, czyli o sprzęcie jeździeckim słów kilka. — Planeta koni. — № 6/2018. — ISSN 2543-7208. (пол.)
- ↑ Magazyn «Koń polski» 3/2008 NR IND 362778 (пол.)
- ↑ Карлсен Г. Г. Отдельные предметы упряжи // Использование рабочих лошадей в колхозах. — М. : Государственное издательство сельскохозяйственной литературы, 1951. (рос.)