НАМІ
Державний науковий центр Російської Федерації Федеральне державне унітарне підприємство «Центральний науково-дослідний автомобільний і автомобільний інститут „НАМІ“» (ДНЦ РФ ФГУП «НАМІ») — провідна наукова організація Російської Федерації в галузі розвитку автомобільної промисловості.
автомобілебудівна компанія, об'єкт | ||||
Державний науковий центр Російської Федерації Федеральне державне унітарне підприємство «Центральний ордена Трудового Червоного Прапора науково-дослідний автомобільний та автомоторний інститут „НАМІ“» | ||||
ДНЦ РФ ФГУП «НАМІ» | ||||
![]() | ||||
![]() | ||||
55°50′49″ пн. ш. 37°32′30″ сх. д. / 55.846991° пн. ш. 37.541544° сх. д. | ||||
Країна |
![]() ![]() | |||
---|---|---|---|---|
Місто |
Москва ![]() | |||
Розташування |
![]() | |||
Засновано |
1918 Науковий автотракторний інститут (НАТІ) (1931-1946) | |||
Директор | Назаров Хведір Леонідович | |||
Сайт: | nami.ru | |||
Адреса: | Автомоторна вулиця, 2 | |||
Нагороди: |
![]() | |||
![]() | ||||
![]() ![]() | ||||
Інститут нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Історія
ред.Науковий автомоторний інститут був утворений 14 березня 1920 ріка на базі Наукової автомобільної лабораторії (НАЛ) при науково-технічному відділі ВСНХ, яка була створена 16 жовтня 1918 рік а. З 1924а інститут санкціонував закупівлі імпортної автомобільної техніки. До 1927 ріку був розроблений перший самостійний автомобіль НАМІ-1 (перший легковий автомобіль у СРСР).
У 1930-х роках інститут став провідним конструкторським підрозділом радянської автомобільної промисловості. У цей час були розроблені і запущені у виробництво перші радянські тролейбуси, створені кілька моделей тракторів і вантажівок вантажних автомобілів. Для потреб РККА активно розроблялися напівгусеничні моделі, бронеавтомобілі[2].
З 1931 по 1946 рік називався Науковий автотракторний інститут (НАТІ).
На початку 1946 ріка у зв'язку з передачею тракторної промисловості у відання Міністерства сільськогосподарського машинобудування НАТІ був поділений на дві частини. Автомобільна частина залишилася у віданні Мінавтопрому і була перетворена на Науково-дослідний автомобільний та автомоторний інститут (НАМІ). Тракторна частина передана Мінсільгоспмашу та на її базі організований союзний Науково-дослідний тракторний інститут НАТІ (НАТІ).
В інституті було сконструйовано кілька двигунів, які стали основою для серійних моделей. Однак багато перспективних конструкторських рішень не могли бути швидко освоєні радянською промисловістю. Наприклад, розробки переднього приводу в НАМІ почалися в 1966-1967 роках, а перший передньопривідний автомобіль масово почав випускатися в СРСР тільки в 1980-і роки. У той же період почалися розробки автоматичної коробки передач для легкових автомобілів.
Вчені та конструктори інституту брали активну участь у створенні, випробуваннях та запуску у виробництво практично всіх радянських автомобілів, ряду двигунів і тракторів.
1994 року інститут НАМІ отримав статус Державного наукового центру Російської Федерації.
У 2003 році Федеральне агентство з технічного регулювання та метрології Росії акредитувало НАМИ як Випробувальний центр продукції автомобілебудування (ІЦАІ), який став технічною службою з правом проведення випробувань з Правил ЄЕК ООН.
У 2014 році НАМІ придбав за 1 євро у групи ОНЕКСІМ технології, конструкторську документацію та виняткові права на ноу-хау з розробки кузова та шасі гібридного автомобіля «Ё-мобіль»[3].
НАМІ є представником Російської Федерації у Технічному комітеті 22 «Дорожній транспорт» Міжнародної організації зі стандартизації.
Полігон
ред.У 1964 році при інституті був організований випробувальний полігон (Науковий випробувальний центр автомобільної та мотоциклетної техніки, НІЦІАМТ), розташований недалеко від Дмитрова. Наразі цей підрозділ носить назву Науково-дослідний центр з випробувань та доведення автомототехніки ФГУП «НАМІ» (НІЦІАМТ ФГУП «НАМІ»).
Видання
ред.З 1923 інститут почав випускати «Бюлетень Науково-автомоторного інституту». В даний час збірка «Праці НАМІ» включена до переліку видань, рекомендованих Вищою атестаційною комісією (ВАК), для публікацій матеріалів дисертацій.
Проекти 1920-х — 1930-х років
ред.- НАМІ-1
- НАМІ-2
- НАМІ-3
- ГАЗ-ВМ (НАМІ-ВМ)
Проекти 1940-х років - н. в
ред.Крім 1920—1930-х років, НАМІ виробляла лише розробку концепт-карів:
- 1944 — НАМІ-253 «УльЗІС»
- 1948 — ГАЗ-НАМІ «Перемога»
- 1948 - 1951 - Намі-ЛАЗ-750/751
- 1949 — НАМІ-012/018
- 1949—1953 — НАМІ-013
- 1955—1956 — ІМЗ-НАМВ-050 «Білка»
- 1957 — НАМІ-031
- 1958 — НАМІ-049 «Вогник»
- 1958 — НАМІ-055
- 1959 — Турбо-НАМІ-053
- 1960 — НАМІ-С-3/С-3М
- 1961 — НАМИ-032С
- 1961 — НАМИ-032М
- 1962 — СМЗ-НАМІ-086 «Супутник»
- 1963 — НАМІ-076 «Єрмак»
- 1964—1966 — НАМІ-0107
- 1965 — НАМІ-0106
- 1965 — НАМИ-049А «Целіна»
- 1967 — НАМІ-0107Б
- 1968 — НАМІ-0132
- 1968 — ЛАЗ-360 (передньопривідний)
- 1968 — НАМІ-0127
- 1968 — НАМІ-0137
- 1970 — НАМІ-0145
- 1971 — НАМІ-0173
- 1973—1984 — НАМІ-0157
- 1978—1993 — КрАЗ-250
- 1979—1993 — КрАЗ-260
- 1979—1982 — НАМІ-0219
- 1979—1982 — НАМІ-0231
- 1979—1982 — НАМІ-0266
- 1979—1984 — НАМІ-РАФ
- 1985 — НАМІ-3305
- 1987 — НАМІ-0284 «Дебют»
- 1987 — НАМІ «Охта»
- 1987 — НАМІ-0286 «Тайфун»
- 1987 — НАМІ-0287
- 1988 — НАМВ «Дебют-II»
- 1988 — НАМІ-0342 «Кузя»
- 1988 - ГАЗ-3102 «Волга» (варіант модернізації)
- 1988—1990 — НАМІ-0288 «Компакт»
- 1988 - НАМІ-ЛуАЗ «Прото»
- 1988 - НАМІ-0290 «Апельсин»
- 1991 — НАМІ-0295 «Русь»
- 1992 — НАМІ-АР7.2
- 1992 — НАМІ-1819 «Умка»
- 1993 — НАМІ-0325 «Компакт-II»
- 1994 — НАМІ-Ода
- 1995 — ГАЗ-НАМІ 3102 «Волга-Престиж»
- 1997 — НАМІ «Гренадер»
- 2006 — НАМІ-2339
- 2006 — НАМІ-1337
- 2006 — НАМІ-1338
- 2006 — НАМІ-2338
- 2016 — KAMAZ-1221 «ШАТЛ»
Підприємство брало участь у створенні нового російського сімейства автомобілів представницького класу «Aurus» для перших осіб держави[4].
Відомі співробітники інституту
ред.- Брилінг Микола Романович
- Долматовський Юрій Аронович
- Кобилінський Валентин Сергійович
- Ліпгарт Андрій Олександрович
- Можаров Петро Володимирович
- Орлін Андрій Сергійович
- Пельцер Олександр Іванович
- Хлєбніков Олександр Михайлович
- Чудаков Євген Олексійович
- Шарапов Костянтин Андрійович
- Парфенов Дмитро Вікторович
- Хаїнов Геннадій Євгенович
- Амбросенков Олексій Прокопович
Див також
ред.Примітки
ред.- ↑ GRID Release 2017-05-22 — 2017-05-22 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286
- ↑ Євген Дмитрович Кочнев. НАМИ/НАТИ[недоступне посилання] Назва = Енциклопедія військових автомобілів 1769-2006 рр.. // {{{Заголовок}}}. — 2-ге вид., доп. та перероб. — М. : ТОВ «Книжкове видавництво „За кермом“», 2008. — 640 с. — 3000 прим. — ISBN 978-5-9698-0152-3.
- ↑ Прохоров продав права на «Е-мобіль» за 1 євро. Архів оригіналу за 12 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014.
- ↑
{{cite web}}
: Порожнє посилання на джерело (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)