М-1978 «Коксан»

М-1978 «Коксан»
М-1978 «Коксан»
	; Самохідна гармата М-1978 «Коксан» у кампусі університету Аль-Анбар у Рамаді, Ірак 2003 рік
Тип	Самохідна гармата
Історія використання
На озброєнні	1978–до тепер
Оператори	КНДР; Іран
Війни	Ірано-іракська війна
Історія виробництва
Виробник	КНДР
Варіанти	M-1978 Коксан; M-1989 Коксан;
Характеристики
Довжина	14.9 м
Ширина	3.27 м
Обслуга	8
Темп вогню	1-2 постр./5хв
Головне; озброєння	170-мм гармата
В-54
Марка:	В-54
Тип:	дизельний
Максимальна потужність:	520 к.с.
Конфігурація:	V12
Підвіска	індивідуальна, торсіонна
Паливо	дизельне
Швидкість	шосе: 40 км/год
Прохідність	стінка: ~ 1 м; рів: ~ 2.5 м; брід: ~ 1,2 м
	М-1978 «Коксан» у Вікісховищі

М-1978 «Коксан» — північнокорейська самохідна артилерійська установка з гарматою калібром 170-мм.

Вперше була помічена розвідкою США в 1978 році в місті Коксан, звідси і отримала назву^[1].

Історія ред.

В другій половині 1970-х років, під час широкомасштабної кампанії з модернізації та механізації північнокорейської армії нещодавно створений Другий Економічний Комітет Трудової партії Кореї ініціював виробництво ряду самохідних артилерійських установок, зокрема і 170-мм самохідної гармати^[2]. Ключовою вимогою до цієї артилерійської системи була можливість наносити удари по Сеулу з півночі демілітаризованої зони^[1].

Опис ред.

«Коксан» є найбільш далекобійною ствольною артилерійською системою Корейської Народної Армії^[3]. Дальність стрільби зі звичайним осколково-фугасним снарядом становила 40 км, а з активно-реактивним снарядом на відстань до 60 км. Вважається що КНА також розробила хімічний боєприпас^[2].

Шасі створене на базі китайського середнього танка Тип 59 (копія радянського T-54A). Два великі сошники з гідравлічним приводом кріпляться до курпусу ззаду. На лобовому листі корпуса знаходиться відкидний замок для кріплення ствола в походному полодженні^[2].

M-1989 була розроблена як наступник M-1978. Вона побудована на новому шасі і несе на борту 12 снарядів. Оригінальна система взагалі не несе боєкомплекту^[1].

Ірано-іракська війна ред.

В ході восьмирічної Ірано-Іракської війни Північна Корея підтримувала Іран, забезпечуючи цю країну значною кількістю боєприпасів та систем озброєння включно з невідомою кількістю систем початкової моделі (класифікованої американськими військовими як M-1978) до Ірану на початку 1987 року^[4]. Вважається, що вони були організовані в окремі батальйони або полки армійського рівня і доєднувалися до корпусу за потреби. Система використовувалася іранцями для ведення вогню з півострова Ель-Фао по північно-східних нафтових родовищах Кувейту. За час війни Ірак захопив у Ірану більше десятка САУ. Під час війни в Перській затоці деякі з цих установок були захоплені армією США^[5].