Міщенко Лариса Василівна
Лари́са Васи́лівна Мі́щенко (нар. 22 липня 1941, Конотоп) — українська художниця; член Спілки радянських художників України з 1971 року. Дружина художника Анатолія Гайдамаки, мати художниці Христини Гайдамаки.
| Міщенко Лариса Василівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
22 липня 1941 (82 роки) Конотоп, Сумська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Навчання | Російський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова (1967) | |||
| Діяльність | художниця | |||
| Вчитель | Коржев Гелій Михайлович і Козлинський Володимир Івановичd | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| У шлюбі з | Гайдамака Анатолій Васильович | |||
| Нагороди |
  | |||
|
| ||||
Життєпис ред.
Народилася 22 липня 1941 року в місті Конотопі (нині Сумська область, Україна). 1967 року закінчила Московське вище художньо-промислове училище, де навчалася, зокрема, у Гелія Коржева, Володимира Козлинського.
У 1970-ті роки працювала на Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва. Живе у Києві, в будинку на бульварі Лесі Українки, № 5-А, квартира № 86[1].
Творчість ред.
Працює в галузі монументального мистецтва. Авторка мозаїк, вітражів, гобеленів, живописних картин, ікон. Серед робіт:
- живопис
- монументальні твори у Києві
- серія мозаїчних панно на фасаді житлових будинків на бульварі Лесі Українки, № 24, 28 (1969—1973, у співавторстві);
- різьблення на камені для Центральної бібліотеки Печерська на бульварі Лесі Українки, № 7 (1975);
- енкавстика в готелі «Мир» (1980);
- гобелени і вітражі у Палаці мистецтв «Українському домі» (1982);
- гобелени
- «Думи мої…» в Національному музеї Тараса Шевченка (1989, вовна, ручне ткацтво);
- диптих «Яблуневий сад» в будівлі банку «Україна» (1992—1993, вовна, ручне ткацтво);
- інше
- розпис храму Святої Трійці у македонському місті Радовиші (2000—2003);
- ікони для іконостаса церкви святого Миколая в селі Малоріченському в Криму (2005).
Брала участь у всеукраїнських, всесоюзних, зарубіжних мистецьких виставках з 1966 року. Персональна виставка відбулася у Києві у 1990 році.
Відзнаки ред.
- Грамота Президії Верховної Ради УРСР (1982)[2];
- Заслужений художник УРСР з 1989 року.
Примітки ред.
- ↑ Міщенко Лариса Василівна / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, сторінка 99 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 18 червня 2022.
- ↑ Міщенко Лариса Василівна / Київська організація Національної спілки художників України. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 18 червня 2022.
Література ред.
- Міщенко Лариса Василівна // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 406. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Н. І. Велігоцька. Міщенко Лариса Василівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. — Т. 21 : Мікро — Моя. — 712 с. — ISBN 978-966-02-9001-3.