Міше-шад (д/н—662) — напівнезалежний (автономний) західний каган Західнотюркського каганату в 657662 роках.

Міше-шад
кит. 阿史那弥射
 
Смерть: 662
Рід: Ашина
Батько: Böri Shadd
Діти: Ашина Юанькін, Q10564926? і Бабу-ябгу

Життєпис

ред.

Походив з династії Ашина. Син Бйорі (Бурі, Бері)-шада, очільника тюрків на Кавказі під час персо-візантійської війни. Відомостей про молоді роки обмаль. 632 року, коли каган Си-Ябгу фактично втратив владу, почав перемовини з імперією Тан, від якої отримав титул сілібі-дулу-каган. Але був атакований стриєчним братом Бучженем, що завдав низки поразок дулу.

639 року визнав зверхність імперії Тан разом з підвладними племенами чігіль. 645 року відзначився у військовій кампанії проти Когурьо. За що отримав титул бо (на кшталт графа) Пхеньяна. Але втримати захоплене китайцям не вдалося, тому разом з танським військом Міше-шад відступив.

В наступні роки вірно служив імперії Тан. З початком війни китайців з його братом Халлиг Ишбара-Ябгу-каганом 655 рокувиступив проти останнього. В 656—657 роках брав активну участь боях на боці імперії Тан.

657 року після знищення незалежного Західнотюркського каганату було утворено автономне утворення (джімі) Хаочі на чолі з Міше-шадом з титулом сінсіван-каган (каган, що змушує знову підніматись). Разом з тим він підпорядковувався генеральному протектору Спокійного Заходу (області імперії Тан).

Зберігав вірність імператору, протидіяв стриєчному брату Бучженю, що намагався відновити колишній каганат. Втім 659 року разом з останнім здійснив кампанію проти Дженджу-шада, що набирав силу в Тохаристані. Того було переможено й страчено. Став танським намісником в Кундузі, якому підкорялися дрібні князівства Тохаристану.

662 року за намовою Бучженя під час походу на Кучу за наказом танського полководця Су Хуачжена міше-шада було вбито. Це спричинило повстання декількох племен дулу. Втім новим сінсіван-каганом було поставлено сина загиблого Юанькін-шада.

Джерела

ред.
  • Гумилёв Л. Н. Древние тюрки. — СПб.: СЗКЭО, Издательский Дом «Кристалл», 2002. — С. 576. — ISBN 5-9503-0031-9.
  • Ahmet., Taşağil (1995—2004). Gök-Türkler. Atatürk Kültür, Dil, ve Tarih Yüksek Kurumu (Turkey). Ankara: Türk Tarih Kurumu Basımevi. ISBN 978-9751611130. OCLC 33892575.
  • Cunrui, Xiong, Victor (2009). Historical dictionary of medieval China. Lanham, Md.: Scarecrow Press. ISBN 9780810860537.