Фізаліс звичайний

вид рослин
(Перенаправлено з Міхунка звичайна)

Фізаліс звичайний[2][3], міхунка звичайна[4], міхурниця звичайна[5], пузируха властива[4], пузируха звичайна[4], марунка[6] (Physalis alkekengi) — дворічна або багаторічна розсіяно-запушена рослина родини пасльонових.

Фізаліс звичайний
Physalis alkekengi
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Пасльоноцвіті (Solanales)
Родина: Пасльонові (Solanaceae)
Рід: Фізаліс (Physalis)
Вид:
P. alkekengi
Біноміальна назва
Physalis alkekengi
L., 1753
Синоніми[1]
  • Alkekengi officinarum Moench
  • Boberella alkekengi (L.) E.H.L.Krause
  • Physalis alkekengi var. anthoxantha H. Lév.
  • Physalis alkekengi var. orientalis Pamp.
  • Physalis ciliata Siebold & Zucc.
  • Physalis halicacabum Crantz
  • Physalis hyemalis Salisb.
  • Physalis kansuensis Pojark.

Будова ред.

Стебло прямостояче, 30—60 см заввишки, тупо-гранчасте, просте або розгалужене. Листки чергові, черешкові, цілісні, яйцеподібні, неглибоковиїмчасто-зубчасті, при основі заокруглені, на верхівці загострені; верхні листки зближені попарно. Квітки двостатеві, правильні, одиничні, на пониклих квітконіжках між попарно зближеними верхівковими листками; віночок колесоподібний, зрослолистий, п'ятироздільний, білуватий, лопаті його гостротрикутні. Плід — округло оранжева ягода, захована в червоній розрослій чашечці. Цвіте у червні — липні, плоди достигають у серпні — вересні.

Поширення ред.

Фізаліс звичайний росте по всій території України (на Поліссі — по південному його краю) у лісах, серед чагарників.

Практичне використання ред.

У харчуванні ред.

З плодів готують варення, мармелад, патоку, пастилу, джеми, компоти. Зелені ягоди разом з чашечкою солять, маринують. Свіжі плоди зберігаються дуже довго.[6]

Хімічний склад ред.

Плоди фізаліса містять органічні кислоти: лимонну, яблучну, винну, бурштинову, кавову, ферулову й синапову; барвники: криптотоксин, зеаксантин; кверцетин, дубильні речовини, каротиноїд, вітамін С (46 мг%), гірку речовину фізалін, пектин, слиз, цукри й жирну олію (в насінні). У червоних розрослих чашечках є стероїди: фізалін А і фізалін В.

Фармакологічні властивості ред.

В науковій медицині фізаліс звичайний не використовують, хоч свого часу рослина була об'єктом фармакологічного вивчення. Було запропоновано використовувати плоди як сечогінний засіб, а настої розрослих чашечок на олії — як засіб, що активізує епітелізацію тканин. У народній медицині плоди фізаліса відомі своїми сечогінними, протизапальними і болезаспокійливими властивостями. Свіжі плоди, сік або настій плодів вживають при нирковокам'яній хворобі, гнійних запаленнях сечових органів, подагрі, суглобовому ревматизмі, при одному з проявів деформуючого артрозу (так званих шпорах), при захворюваннях печінки, що супроводяться жовтяницею й асцитом, при болях у шлунку й кишечнику, від геморою, в разі переміжної гарячки та при крововиливах. Есенцію зі свіжих плодів використовують у гомеопатії.

Заготівля і зберігання ред.

З лікувальною метою використовують стиглі плоди фізаліса (Fructus Physalis alkekengi). Використовують їх свіжими або сушать, звільнивши від чашечки, яка вважається отруйною. Сушать сировину на сонці, а при несприятливих погодних умовах — під укриттям на вільному повітрі або в теплому провітрюваному приміщенні. Сухих плодів виходить 16—17 % . Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна.

Див. також ред.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. The Plant List
  2. Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович
  3. В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
  4. а б в Physalis alkekengi // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  5. Мельник М. Українська номенклятура висших ростин // Збірн. Математ.-природ.-лікар. секції НТШ. — Львів : НТШ, 1922. — 356 с.
  6. а б М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.129

Посилання ред.