Відкрити головне меню

Міхель Зіттов (Michel Sittow; біля 1469, Ревель, Естонія, нині  — Таллінн  — 21 грудня 1525, Ревель, Естонія, нині  — Таллінн) — майстер старонідерландського мистецтва з Ревеля, учень Ганса Мемлінга, один з найбільших портретистів свого часу.

Міхель Зіттов
Michel Sittow
Michel Sittow - Portrait of Diego de Guevara (?) - Google Art Project.jpg
Народження 1459
Ревель, Естонія, нині - Таллінн
Смерть 21 грудня 1525(1525-12-21)
  Ревель, Естонія, нині - Таллінн
  • чума
  • Поховання Церква Нігулісте
    Громадянство Південні Нідерланди[d]
    Жанр портрет
    Діяльність художник
    Член Canute Guild[d]
    Твори Portrait of a man[d]

    Міхель Зіттов у Вікісховищі?
    «Бог-Отець». Стулка вівтаря з Нігулісте, що приписується Зіттову.

    БіографіяРедагувати

    Народився в Ревелі (нині Таллінн) в сім'ї фламандського різьбяра по дереву ван дер Зюдова і доньки заможного шведського купця з Фінляндії. Після стажування в майстерні Ганса Мемлінга в Брюгге і, ймовірно, відвідування Італії вступив на службу до двору « їх католицьких величностей» в Толедо, де йому було призначено річне жалування в 50000 мараведі (в 2,5 рази більше, ніж отримував його суперник Хуан Фландес).

    Незадовго до смерті Ізабелли Кастильської художник, мабуть, покинув Іспанію у свиті її зятя Філіпа Красивого, після чого побував у Фландрії і, як вважають, у Лондоні, де виконав відомий портрет Генріха VII (пізніше скопійований Гольбейном) і жіночий портрет, як вважається, Катерини Арагонської.

    Після смерті Філіпа в 1506 році художник повернувся до рідного Ревеля, де вступив у тяжбу з вітчимом за нерухоме майно батьків. Створення обов'язкового в таких випадках «шедевру» відкрило йому доступ у місцеву гільдію художників, а за 2 роки до смерті він став її головою. Жив на вулиці Ратаскаеву.

    В 1514 році Зіттов їздив з Ревеля в Копенгаген на запрошення короля Крістіана II. Оригінал його портрета данського монарха не зберігся, але відома копія. Після цього він протягом двох років працював при дворах Маргарити Австрійської і Карла Габсбурга, який на схилі років оточить себе творіннями Зіттова в монастирі Юсте. Художник помер у рідному місті від чуми.

    Як і багато сучасників, Зіттов не підписував і не датував свої роботи, у зв'язку з чим їх атрибуція пов'язана з великими труднощами. В талліннській Нігулісте Зіттову приписують вівтарний образ зі сценами Страстей. Найбільш високо цінуються його портрети.

    Протягом багатьох століть Зіттов був забутий. Тільки коли в 1914 році було висловлено припущення про тотожність Ревельського майстра з придворним іспанським художником Михайлом Німцем (або Михайлом Фламандцем), його ім'я стало поступово завойовувати належне йому по праву місце в історії образотворчого мистецтва.

    КартиниРедагувати


    ПосиланняРедагувати

    ЛітератураРедагувати

    • Eesti Kunstimuuseum (Hrsg.): Michel Sittow 1469–1525. The Artist connecting Estonia with the Southern Netherlands. Tallinn 2002, ISBN 9985-78-255-0.
    • Jazeps Trizna: Michel Sittow. Peintre revalais de l'école brugeoise (1468–1525/1526). Les primitifs flamands. III. Contributions à l'étude des primitifs flamands, 6, Brussel, 1976.
    • Paul Johansen: Meister Michel Sittow, Hofmaler der Königin Isabella von Kastiliën und Bürger von Reval. In: Jahrbuch der Preussischen Kunstsammlungen LXI (1940) S. 1–36.
    • Matthias Weniger: Sittow, Morros, Juan de Flandes. Drei Maler aus dem Norden am Hof Isabellas von Kastilien. Verlag Ludwig, Kiel 2009, ISBN 978-3-933598-55-4.