Міхельсберзька культура
Міхельсберзька культура, (нім. Michelsberger Kultur) (MK) — археологічна культура центральної Європи епохи неоліту. Датується періодом близько 4400-3500 рр до Р. Х. Назва походить від археологічного пам'ятника біля пагорба Міхельсберг біля Унтергромбаха, між Карлсруе та Гайдельбергом (земля Баден-Вюртемберг).
| Міхельсберзька культура | |
 | |
| Названо на честь | Michaelsbergd |
|---|---|
| Походить з | Центральна Європа |
| Місце розташування | Центральна Європа |
| Час/дата початку | 44 століття до н. е. |
| Час/дата закінчення | 3500 до н. е. |
| Першовідкривач або винахідник | Пауль Райнеке |
 | |
 Міхельсберзька культура у Вікісховищі | |
Координати: 49°05′16″ пн. ш. 8°33′41″ сх. д. / 49.08788300002777305° пн. ш. 8.561572000028° сх. д.
Відкриття та історія досліджень ред.
Перші відкриття матеріалів цієї культури відбулися 1884 року, систематичні розкопки почалися 1889 року. В 1950-і та 1960-ті роки також проводилися розкопки.
Датування та розповсюдження ред.
Культуру датують періодом кінця 5 - початку 4 тисячоліття до Р. Х., відносять до пізнього неоліту Центральної Європи.
Була поширена здебільшого на заході Центральної Європи вздовж обох берегів Рейну. Детальну хронологію, засновану на аналізі кераміки, запропонував в 1960-ті роки німецький археолог Єнс Люнінг.
Згідно з ранніми гіпотезами, культура була місцевим різновидом культури лійчастого посуду, що асимілювала деякі досягнення колишньої Ресенської культури[en] [1].
У. Зайдель і К. Женес, спираючись на хронологію поширення культурних артефактів міхельсберзької культури, відновили наступну картину: культура зародилася у центрально-західній Франції, потім мігрувала у бік Па-де-Кале і майбутніх країн Бенілюкса (етап Бішхайєс, або ранній Міхельсберг) і на пізніх стадіях перемістилася на крайній північний захід Німеччини (середній та пізній Міхельсберг), де непрохідним бар'єром для її подальшого поширення стала культура лійчастих кубків. Культура була в основному сухопутною - єдині приморські землі, які їй вдалося зайняти, прилягали до Па-де-Кале, але були втрачені на пізніх стадіях [2].
Поселення ред.
Великомасштабні розкопки поселень МК досі (станом початку XXI століття) не проводилися. У деяких поселеннях виявлено сліди спорудження земляних валів-огорож.
Епонімне поселення у Міхельсберзі збереглося дуже добре. Воно було огороджено криволінійним валом, усередині поселень виявлено численні ями, які могли використовуватися як фундаменти будинків. Споруди були дерев'яними, вкритими обмазкою. У східній частині Міхельсберга виявлено сліди дороги.
При розкопках поселення у ньому не були виявлені сліди руйнації чи насильницької смерті. У деяких ямах виявлено залишки запасів їжі. Таким чином, мабуть, поселення було залишено через кліматичні чи екологічні умови. Передбачається, що причиною стало висихання рукавів Рейну, які зазвичай протікали біля пагорба, внаслідок посухи, тому ведення сільського господарства стало неможливим.
Варто зазначити, що у Центральній Європі того часу планування поселень змінювалося за короткий час, і поселення могли бути занедбані з різних причин. Наприклад, археологічний пам'ятник у Брухзалі містить останки земляних споруд різних етапів розвитку цієї культури.
Метали ред.
Хоча у розкопках культури Міхельсберг (наприклад, у Гайльбронні) випадково зустрічаються окремі вироби з міді, ця культура не мала її обробки.
Кераміка ред.
Міхельсберзька кераміка зазвичай виглядає як тюльпаноподібний посуд без прикрас. Такий посуд був набагато примітивнішим у порівнянні як з попередніми традиціями, так і з сусідами цієї культури.
Економіка ред.
Знахідки ячменю та полби-двозернянки показують, що культура Міхельсберг була сільськогосподарською. Про наявність тваринництва говорять кістки домашньої великої рогатої худоби, свиней, овець та кіз, а також домашніх собак. Кістки оленів та лисиць говорять про те, що носії Міхельсберзької культури займалися також полюванням.
Похоронна практика ред.
Могили Міхельсберзької культури трапляються рідко. У селища Ауе знайдено 8 могил, які цікаві тим, що в них відсутні люди зрілого віку – лише діти та старі люди.
Незвичайне поховання знайдено у Франції — тут у могилі шахтного типу виявлено скорчене тіло дорослої жінки, біля ніг якої лежав камінь, а тіло було покладено на основу з уламків кераміки та кісток. Її смерть настала від удару тупим предметом по черепу.
Палеогенетика ред.
У зразка Es97-1 (4230—3879 рр до Р. еХ) виявлено мітохондріальну гаплогрупу K1a-195 та Y-хромосомну гаплогрупу I2a1-L161, у зразка BLP10 (4224—3980 рр до н. е.) виявлено мітохондріальну гаплогрупу Y-хромосомна гаплогрупа I2a2-M223> Y3259> Y6098 [3].
Примітки ред.
- ↑ CULTURE DE MICHELSBERG. Архів оригіналу за 10 квітня 2008. Процитовано 2 травня 2022.
- ↑ Persée. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 2 травня 2022.
- ↑ Samantha Brunel et al. Ancient genomes from present-day France unveil 7,000 years of its demographic history [Архівовано 9 червня 2020 у Wayback Machine.], PNAS first published May 26, 2020 (Edited by Anne C. Stone, Arizona State University, Tempe, AZ, and approved April 9, 2020 (received for review November 8, 2019))
Посилання ред.
Література ред.
- Rolf-Heiner Behrends: Ein Weg aus der Jungsteinzeit nachgewiesen? In: Archäologische Nachrichten aus Baden 58, 1998, 3-6.
- Ernst Probst: Deutschland in der Steinzeit. München 1991.
- Jens Lüning: Die Michelsberger Kultur. Ihre Funde in zeitlicher und räumlicher Gliederung. In: Berichte der Römisch-Germanischen Kommission 48, 1967 (1968) 1-350.
- Jens Lüning: Die Entwicklung der Keramik beim Übergang vom Mittel- zum Jungneolithikum im süddeutschen Raum. In Berichte der Römisch-Germanischen Kommission 50, 1969 (1971) 1-95.
- Robert Koch: Das Erdwerk der Michelsbergerkultur auf dem Hetzenberg bei Heilbronn-Neckargartach. (Forschungen und Berichte zur Vor- und Frühgeschichte in Baden-Württemberg, Band 3/1) Stuttgart: Theiss 2005 — ISBN 3-8062-1640-1.
- Jörg Biel, Helmut Schlichtherle, Michael Strobel u. Andrea Zeeb (ed.), Die Michelsberger Kultur und ihre Randgebiete — Probleme der Entstehung, Chronologie und des Siedlungswesens. Kolloquium Hemmenhofen 21.‒23. Februar 1997. Materialhefte zur Archäologie in Baden-Württemberg 43 (Stuttgart 1998).
- Susanne Reiter, Die Keramik der Michelsberger Grabenanlage von Bruchsal Aue, Theiss Verlag (2002), ISBN 3-8062-1739-4.
- Hassler, Michael (Hrsg.): Der Michaelsberg. Naturkunde und Geschichte des Untergrombacher Hausbergs. Beihefte zu den Veröffentlichungen für Naturschutz und Landschaftspflege in Baden-Württemberg, Bd. 90. Verlag Regionalkultur, Ubstadt-Weiher 1998. ISBN 978-3-929366-78-5
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Міхельсберзька культура |