Відкрити головне меню

Міхал Язловецький (червоногородський староста)

Міхал з Бучача і Язловця, Міхал (Михайло) Язловецький (іноді Міхал Бучацький,[1] Міхал з Бучача;[2] ? — 1511) — польський шляхтич, військовик, урядник, меценат.

Міхал Язловецький
Псевдо Михайло Язловецький, Michał z Buczacza i Jazłowca
Помер 1511(1511)
Підданство Королівство Польське Herb Polska (Alex K).svg
Національність поляк
Місце проживання Язловець
Діяльність військовик, урядник, меценат
Посада староста кам'янецький
Конфесія римо-католик
Рід Язловецькі
Батько Теодорик Бучацький Язловецький
Мати ?
Родичі Бучацькі, Ходецькі
У шлюбі з Ядвиґа з Ходча (Ходецька)
Діти Теодорик, Дмитро
Герб

ЖиттєписРедагувати

Народився в сім'ї Теодорика Бучацького-Язловецького — дідича Язлівця.

Дослідниця з Польщі Анна Дерфлерувна (пол. Anna Dörflerówna) вказує на перебування Міхала в 1433 році на угорському королівському дворі, отримання ним 1443 року в заставу Золочева.[3]

Після смерти батька та загибелі старшого брата Бартоша разом з молодшим братом Яном успадкував частину маєтностей родини. 17 липня 1458 р. (запис галицького земського суду № 2876)[4] віддав у заставу село Возилів шляхетному Янові з Нєнчина (nobili Ioanni de Nyenczyn) за позику в розмірі 60 марок.[5] 1461 р. разом з братом Яном продали успадковане від батька поселення Устя підстолію галицькому Янові Колі.[6]

У суботу 4 липня 1467 р. разом з братом Яном в Язловці видали грамоту, якою підтвердили та примножили фундуш батька для язловецького костелу св. Марії Маґдалини (дерев'яного).[7] В багатьох документах тих часів (зокрема в записах галицьких судів) записано: Міхал та Ян на Бучачі та Язловці, рідні брати нероздільні.[8] Разом з братом Яном був співвласником Бариша.
1469 року поділили з братом Яном батьківський спадок (частина була викуплена рішенням Сейму 1463 року), став власником Червоногорода, Язловця. Його нащадки стали підписуватись Бучацькі-Язловецькі.[3]

ПосадиРедагувати

Староста кам'янецький (1457 р.[3]), червоногродський (з 1464 року[3]). Стольник галицький (з 1493 р.), пізніше підкоморій галицький.[9]

Шлюб, дітиРедагувати

Дружина — Ядвиґа з Ходча (Ходецька) гербу Огоньчик. Діти:

ПриміткиРедагувати

  1. Крикун М. Подільське воєводство у ХУ-ХУШ століттях: Статті і матеріали Архівовано 4 березень 2016 у Wayback Machine.. — Львів, 2011. — С. 56.
  2. Там само. — С. 118, 122.
  3. а б в г Dörflerówna A. Buczacki Teodoryk, h. Abdank (†1456)… — S. 85.
  4. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie… — Lwów, 1887. — T. XII. — S. 257. (лат.) (пол.)
  5. Akta grodzkie… — T. XII. — S. 257.
  6. Betlej A. Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I. — T. 18. — 509 il. — S. 295. — ISBN 978-83-89273-79-6.
  7. Akta grodskie… — T. 2. — S. 193—197.
  8. Akta grodskie… — T. XII. — S. 283.
  9. Jazłowieccy Архівовано 21 вересень 2013 у Wayback Machine. (пол.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати