Відкрити головне меню

Міхал Ковальчук (пол. Michał Kowalczuk, 1855, Станіславів, нині Івано-Франківськ — 14 березня 1938, Львів) — архітектор, реставратор, художник, історик мистецтва.

Міхал Ковальчук
Народження 1855(1855)Станіславів
Смерть 14 березня 1938(1938-03-14)Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНРПольща Польща
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор, скульптор
Праця в містах Львів
Архітектурний стиль історизм, модерн
Міхал Ковальчук у Вікісховищі?
Будинок на вул. Стрийській, 5
Будинок архіву мап на вул. Личаківській, 2
Вілла на вул. Ген. Чупринки, 96
Будинок на вул. Різьбярській, 5

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 1855 року у Станиславові (тепер Івано-Франківськ). Син Миколая Боруцького і Марії Ковальчук. У Станиславові закінив реальну школу. У 18741880 роках навчався у Львівській політехніці. Отримав стипендію, завдяки якій протягом 18801882 років навчався в Італії. Був асистентом на кафедрі будівництва, а згодом — приватним доцентом історії архітектури у Львівській політехніці.[1] Належав до Інженерної палати Львова[2], член Міської ради у 18971899 роках.[3] Від 1880 року член Політехнічного товариства у Львові, а у 18931894 роках входив до його правління.[4] У 18931896 роках був членом редакції друкованого органу товариства — журналу «Czasopismo Techniczne».[5] 1910 року експонував фотографії пам'яток на виставці польських архітекторів у Львові, організованій товариством.[6]

Займався реставрацією старовинних будинків і храмів. Створив велику кількість рисунків, у яких точно відображав архітектурні деталі пам'яток. У Львівському історичному музеї зберігається графічна реконструкція пресбітерія львівської латинської катедри, роботи Ковальчука.[7]

Автор частини ілюстрацій книжок Владислава Лозинського «Патриціат і львівське міщанство XVI i XVII століть», 1892 (Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku), «Львівське мистецтво XVI i XVII століть. Архітектура і скульптура», 1901 (Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku. Architektura i rzeźba); Маєра Балабана «Єврейська дільниця: її історія і пам'ятки», 1909 (Dzielnica Żydowska: jej dzieje i zabytki).[1] Автор текстів і частини рисунків серії таблиць «Пам'ятки мистецтва в Польщі» (Zabytki sztuki w Polsce), виданих під керівництвом Юліана Захаревича у чотирьох зошитах протягом 18851888 років.[8] Результати обмірів пам'яток, разом із проектами експонував на Будівельній виставці у Львові 1892 року.[9]

Автор праці «Cech budowniczy we Lwowie za czasów polskich do r. 1772». Друга її частина, що мала охоплювати 17721918 роки, залишилась у рукописі і перебуває у власності родини.[1] Написав розділи про назву, топографію і статистику Львова, про пам'ятки Львова, про Галицьку крайову виставку (спільно з Теофілом Меруновичем) у путівнику 1894 року.[10]

Помер у Львові 14 березня 1938 року. Похований на Личаківському цвинтарі. Був одружений з Йоанною Подгалич, мав шістьох дітей. Родина проживає зокрема у Кракові, Свідниці, Монреалі.[1] Його внуком є геофізик Єжи Ковальчук, професор Гірничої академії у Кракові.[11]

СпорудиРедагувати

Друковані праціРедагувати

  • Cech budowniczy we Lwowie za czasów polskich do r. 1772».
  • Architektura w Starożytnym Rzymie. Od najdawniejszych czasów do r. 14 po Chr. — Lwów, 1891.
  • Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej wystawie krajowej. — Lwów: Drukarnia Wł. Łozińskiego, 1894. Розділи «Nazwa, topografia, stosunki fizyograficzne, statystyka», «Opis szczegółowy miasta i jego pamiątek», «Powszechna Wystawa krajowa r. 1894 we Lwowie».
  • Historia architektury Egiptu. — Lwów, 1895/6.
  • Zarys historii sztuki.
  • Wstęp // Katalog wystawy przemysłu budowlanego we Lwowie 1892, Lwów, 1892.[28]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Lewicki K. Kowalczuk Michał // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław—Warszawa-Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Wydawnictwo PAN, 1968—1969. — T. XIV. — S. 512.
  2. Nekrologia // Czasopismo Techniczne. — 1938. — № 6. — S. 98.
  3. Sroka Ł. Rada Miejska we Lwowie w okresie autonomii galicyjskiej 1870—1914. Studium o elicie władzy. — Kraków: Wyd. Nauk. Uniwersytetu Pedagogicznego, 2012. — S. 483. — ISBN 978-83-7271-730-6.
  4. Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 78, 90.
  5. Kucharzewski F. Piśmiennictwo techniczne polskie // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 31. — S. 380.
  6. Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387.
  7. Charewicz Ł. Muzeum Historyczne miasta Lwowa : przewodnik po zbiorach. — Lwów : nakł. Gminy Miasta Lwowa, 1936. — S. 64.
  8. Kucharzewski F. Piśmiennictwo… — S. 379.
  9. Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa : Neriton, 2005. — S. 103. — ISBN 83-88372-29-7.
  10. Nazwa, topografia, stosunki fizyograficzne, statystyka // Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej wystawie krajowej. — Lwów: Drukarnia Wł. Łozińskiego, 1894. — S. 61—66; Там же: Opis szczegółowy miasta i jego pamiątek. — S. 98—153; Там же: Powszechna Wystawa krajowa r. 1894 we Lwowie. — S. 154—170.
  11. Wybitni lwowianie // Koło lwowian. Biuletyn. — Londyn, 1981. — № 41. — S. 60.
  12. Вуйцик В., Івасейко С., Слободян В. Українські церкви Бродівського району. Ілюстрований каталог. — Львів : Місіонер, 2000. — С. 70—71. — (Українські церкви Львівщини) — ISBN 966-7086-63-1.
  13. а б в г д Бірюльов Ю. О. Ковальчук Михайло (Міхал) // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 304—305. — ISBN 978-966-7007-99-7.
  14. Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 158. — ISBN 978-966-7022-86-0.
  15. Betlej A. Kościół p. w. ŚŚ. Piotra i Pawła oraz dawne kolegium ks. Jezuitów // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego (2). — Kraków : Antykwa, 2012. — Т. 20. — S. 85, 104. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-63463-02-1.
  16. Бірюльов Ю. О. Захаревичі… — C. 138.
  17. Ковальчук Михайло
  18. Lewicki J. Między tradycją… — S. 88, 105.
  19. а б Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 69. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  20. Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej wystawie krajowej. — Lwów : Drukarnia Wł. Łozińskiego, 1894. — S. 164.
  21. Biriulow J. Rzeźba… — S. 167.
  22. Katedra łacińska we Lwowie / oprac. J. Adamski, M. Biernat, J. Ostrowski, J. Petrus. — Kraków : Antykwa, 2013. — Т. 21. — S. 59—60, 72—73, 80. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-63463-09-0.
  23. Brzezina K. Kościół p. w. Św. Rodziny i klasztor OO. Reformatów // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków : Antykwa, 2004. — S. 154—155, 165. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9.
  24. Пекарська вул. Житловий будинок (№ 25). Вітраж сходової клітки
  25. Zaucha T. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Sorocku // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2008. — Т. 16. — S. 190, 193—194. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-56-7.
  26. Moja miejscowość. Sietesz // Gazeta Jarosławska. — 26 września — 2 października 2018. — № 39 (1039). — S. 15. — ISSN 1427-7115.
  27. Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej… — S. 146.
  28. Атрибуція вступу за Biriulow J. Rzeźba… — S. 51.

ДжерелаРедагувати