Міхай Ласкер (рум. Mihail Lascăr; 8 листопада 1889, Тиргу-Жіу — 24 липня 1959, Бухарест) — румунський військовий діяч, генерал армії (1946).

Міхай Ласкер
рум. Mihail Lascăr
Народження 8 листопада 1889(1889-11-08)[1]
Тиргу-Жіу, Горж, Румунія
Смерть 24 липня 1959(1959-07-24)[1] (69 років)
Бухарест, Румунія
Країна  Румунія
Роки служби 19101950
Партія Румунська комуністична партія
Звання генерал армії
Війни / битви Друга Балканська війна
Перша світова війна
Друга світова війна
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Пам'ятний хрест про війну 1916—1918
Пам'ятний хрест про війну 1916—1918
Орден Михая Хороброго 2-го класу
Орден Михая Хороброго 2-го класу
Орден Михая Хороброго 3-го класу
Орден Михая Хороброго 3-го класу
Великий офіцер ордена Зірки Румунії
Великий офіцер ордена Зірки Румунії
CMNS: Міхай Ласкер у Вікісховищі

Біографія ред.

Початок служби ред.

У 1910 закінчив піхотну офіцерську школу, приступив до служби в званні 2-го лейтенанта. Учасник Другої Балканської і Першої світової війни. З 1917 — майор.

З 1927 підполковник, в 1934 полковник і в 1939 — бригадний генерал.

Участь у Другій світовій війні ред.

З 10 січня 1941 — командувач 1-ї змішаної гірськострілецької бригади, яка входила до складу 11-ї армії групи армій «Південь». Учасник бойових дій проти СРСР. 11 березня 1942 року призначений командиром 6-ї піхотної дивізії. Пізніше під його командуванням була сформована група Ласкера (5-та, 6-та і 15-та, потмі 6-та, 12-та і 14-та дивізії) Відзначився у боях біля Распопинської. Частини під командуванням ласкера (4-й і 5-й корпуси)увійгли до складу угруповання Паулюса під Сталінградом. В боях вони зазнали великих втрат і капітулювали 22 листопада 1942, а сам Ласкер потрапив у полон. До початку 1945 року Ласкер перебував у таборі для військовополонених, після чого був призначений командиром сформованої під контролем радянських інструкторів 2-ї румунської добровольчої дивізії імені Хоріа, Клошки і Криштана, яка не встигла взяти участь у боях.

Після війни ред.

Після війни займав найвищі посади в румунській армії: командувач 4-ї армії (1945—1946), міністр оборони (1946—1947), заступник міністра оборони (1947—1950), генерал-інспектор збройних сил (1947—1950). В 1950 році вийшов у відставку.

Нагороди ред.

Література ред.

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.139 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2

Посилання ред.


  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.