Міфологія алтайців
Міфоло́гія алта́йців — сукупність міфологічних поглядів, вірувань і культів алтайців.
У міфології алтайців існувало уявлення як і про три внутрішні світи великого Всесвіту (небесний, земний і підземний), так і про безліч його сфер, шарів або ярусів, в яких мешкають багато персонажів алтайської міфології[1].
У небесній сфері мешкають світлі й доброзичливі божества та духи. Верховними небожителями, деміургами, творцями світу різних релігійно-міфологічних традицій вважалися Юч-Курбустан, Ульгень[ru], Бурхан, Кудай.
У земній сфері мешкає людина й численні земні божества та духи-господарі навколишньої природи: духи вогню, вітру, води, гір, лісів, джерел, домашні духи.
У підземному світі живуть духи, ворожі людині. Владикою підземного світу є Ерлік, брат Кудая (бога).
У міфології алтайців головний творець худоби й людей Кеде Менке Адаз живе на дев'ятому небі, він господар всіх небожителів улгенів, його зброя — блискавка та промінь світла. Нижчим за ієрархією є грізне божество небесного вогню — Ялкен. За даними Г. Н. Потаніна алтайсько-хакаський Кудай представляв володаря верхнього світу. В уявленнях алтайців (а також тувинців і якутів) Улуу — небесне божество, яке створює грім[2]. А. В. Анохін вважає, що в шаманській міфології алтайців духи вищого розряду, в тому числі й Ерлік, називаються «тӧс» (основа), а нижчі за рангом — чисті духи (ару-кöрмöси), «таянганым» (моя опора). Кожен чистий дух має свого тöся і, ймовірно, він до нього «кланяється» (якщо тöс — дух гори) або «омивається» (якщо той — дух озера)[3].
У шаманстві та міфології алтайців присутні й багато уявлень про ведмедя[4].
Космогонія ред.
Творцем усього сущого, деміургом, Ульгень став за допомогою Священної Білої Матері (Ак-Ене). Створення тривало шість днів. Ульгень створив не тільки землю, небо, сонце, місяць, веселку, грім, вогонь, але й створив першу людину, кістки якої були зроблені з очерету, а тіло — з глини. Він створив собаку (Ійт) й звелів їй вартувати перших людей. Він же створив богатирів Майдере[ru] і Мангдишіре[ru]. Створив каміння, дерева, посадив квіти. Він є творцем голови й пуповини в людей і худоби, творець пасовищ та людських осель. Перед потопом він доручив Наме побудувати пліт і наказав посадити на нього всіх звірів і птахів.
Верхній світ ред.
- Кудай
- Ульгень
- Юч-Курбустан
- Бурхан
- Ак-Ене
- Кайракан
- Каршит[ru]
- Умай[ru]
- От-Ене
- Майдере
- Мангдишіре
- Д'яячи[ru]
- Тюрюн-Музикай
- Коча-кан
Духи верхнього світу ред.
- Д'яйик[ru]
- Суйла[ru]
- Карлик[ru]
- Каракуш-кан[ru]
- Кургай-кан
- Уткучи
- Чимар-кас
- Куралдай
- Келегей[ru]
- Ермен-хан
Предки ред.
Нижній світ ред.
- Ерлік
- Караш (міфологія)[ru]
- Кагир-кан[ru]
- Пургул-кан
- Синзай-хан
Духи нижнього світу ред.
- Кьормьос-духи
- Узют-ангел нижнього світу
- Алдачи-ангел смерті
Середній світ ред.
Нижча міфологія[ru] ред.
- Алтай еззі (дух-господар Алтая)
- Д'єрдін еззі (дух-господар Землі)
- Туунин (дух-господар гір)
- Д'єр-Суу (Земля-Вода)
- Суу еззі[ru] (дух-господар води)
- Аржан, кутук (дух-господар цілющої води)
- Сари-емеєн, Куу-емеєн (духи-господарі вітру та вихора урагана)
- Тьяликан-еззі / Д'ялкин-еззі (дух-господар блискавок)
Духи дому та сімейно-родові хранителі (коручилар) ред.
- Бабирган (гора)[ru]
- От-еззі (господар вогню)
- Емегендер (духи материнського роду)
- Енекелер (праматері, матері Емегендер)
Нижча міфологія ред.
- Албасти (Алмис)
- Д'єлбеген
Примітки ред.
- ↑ Маслова В. Введение в когнитивную лингвистику [Архівовано 7 липня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Homo Eurasicus в системах социальных коммуникаций : VI Всероссийская научно-практическая конференция: коллективная монография — Москва, Берлин: Директ-Медиа, 2015 — 373 с. — ISBN: 978-5-4475-5872-7 — С.
- ↑ Сагалаев А. М. Урало-Алтайская мифология. Символ и архетип. — Новосибирск: Наука, 1991 — С. 110
- ↑ Материальная культура и мифология: Сборник статей / Институт этнографии им. Н.Н. Миклухо-Маклая АН СССР; отв. ред. Б.Н. Путилов. — Ленинград: Наука, 1981. — 227 с. — (Сборник Музея антропологии и этнографии; т. 37) — С.
Література ред.
- Алексеев Н. А. Шаманизм тюркоязычных народов Сибири [Архівовано 1 квітня 2018 у Wayback Machine.] — Новосибирск, 1984
- Анохин А. В. Материалы по шаманству у алтайцев // Сб. Музея антропологии и этнографии при Российской академии наук, т. 4, вып. 2 — Ленинград, 1924
- Ойноткинова Н. Р. Текстология шаманских текстов, опубликованных А. В. Анохиным: комментарии к образам, символам и понятиям [Архівовано 27 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Сибирский филологический журнал. 2014. № 4
- Сагалаев А. М. Мифология и верования алтайцев. Центральноазиатские влияния. [Архівовано 7 лютого 2021 у Wayback Machine.] / отв. ред. И. Н. Гемуев; Академия наук СССР. СО. — Новосибирск: Наука, 1984 — 121 с.
- Сагалаев А. М. Урало-Алтайская мифология. Символ и архетип. — Новосибирск: Наука, 1991 — 156 с. — ISBN 5-02-029643-0