Відкрити головне меню
Нун, який тримає на руках сонячний човен, з якого вийшов Ра і почав створення світу Атум.

Міфоло́гія Стародавнього Єгипту — зібрання міфів Стародавнього Єгипту, які описують дії єгипетських богів як засобу пізнання світу.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Шлях розвитку єгипетської міфології важко простежити. Єгиптологи намагаються створити обґрунтовані на письмових джерелах (які з'явилися набагато пізніше) гіпотези щодо становлення і розвитку єгипетської міфології[1]. Цілком очевидно простежується вплив сил природи на міфологію давніх єгиптян. Кожен день сходить сонце, яке приносить тепло і світло на землю, забезпечуючи життєдіяльність людини. Щороку розливається Ніл, відновлюючи родючість землі і сприяючи веденню високопродуктивного землеробства, забезпечуючи стійке зростання та розвиток Єгипетської цивілізації. Таким чином, єгиптяни помітили, що води Нілу (Нун) і сонце (Ра) які є символами життя. Ця тендітна періодичність перебувала під постійною загрозою зриву: надзвичайно низькі розливи Нілу приводили до голоду, а повені знищували сівбу та житла стародавніх єгиптян[2]. Водночас гостинна долина Нілу була оточена суворою пустелею, населеною ворожими народами, з якими єгиптяни періодично воювали і вважали їх нецивілізованими[3]. В свою чергу, єгиптяни вважали, що їхня земля є ізольованим місцем стабільності Маат, що знаходяться в оточенні і під постійною загрозою хаосу. Принцип Маат включає в себе як правильність і закономірність розвитку всесвіту, так і згуртованість суспільства, і що особливо важливо, відповідальність царя і простого смертного за свої вчинки. Маат символізувала собою великий божественний порядок і закон, дарований всесвіту Богом-творцем під час створення світу, згідно з яким змінюють один одного пори року, рухаються в небесах зорі і планети, існують і взаємодіють боги і люди. Маат втілювала в собі принцип локальної гармонії поєднуючи локальний і вселенський світопорядок, небо і землю, проголошуючи нову урочистість порядку у всесвіті над початковим хаосом — океаном Нуна. Саме ця ідея відновлення з'являється в єгипетській релігійній думці[4].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Anthes in Kramer 1961, pp. 29-30
  2. David 2002, pp. 1-2
  3. O'Connor, David, «Egypt's View of „Others“», in Tait 2003, pp. 155, 178—179
  4. Tobin 1989, pp. 10-11

ЛітератураРедагувати

  • Рак И. В. «Египетская мифология». — 3000 прим.[недоступне посилання з квітень 2019]
  • Швец Н. Н. Словарь египетской мифологии. — ISBN 978-5-95244-3466-0.
  • Мифы народов мира. Энциклопедия в 2-х т. — ISBN 5-85270-016-9 (т.1); 5-85270-069-Х; 5-86018-014-4 (т.1); 5-85270-072-Х (т.2); 5-86018-015-2 (т.2);.
  • Словарь Египетской Мифологии. — ISBN 978-5-9524-3466-0.