Відкрити головне меню

Меморіальний комплекс «Міус-фронт» — меморіальний комплекс, розташований за 7 км[1] від міста Хрустальний Луганської області на місці проходження однойменної оборонної лінії. Постановою Кабінету Міністрів України № 928 від 3 вересня 2009 року внесений до переліку пам'яток історії національного значення[2].

Меморіальний комплекс
Міус-фронт
Mius-Front.jpg
«Сходи героїв»

48°07′37″ пн. ш. 38°47′35″ сх. д. / 48.12694° пн. ш. 38.79306° сх. д. / 48.12694; 38.79306Координати: 48°07′37″ пн. ш. 38°47′35″ сх. д. / 48.12694° пн. ш. 38.79306° сх. д. / 48.12694; 38.79306
Статус Пам'ятка історії національного значення
Країна

Україна Україна

Розташування Хрустальний
Луганська область
Тип будівлі меморіальний комплекс
Архітектор О.Г. Гривський,
М.В. Будневич.
Скульптор О.М. Ігнатьєв,
І.М. Костюхін,
О.С. Колюшкін,
В.С. Новиков,
Е.Р. Озоль
Матеріал залізобетон
Засновано 1967
Міус-фронт (меморіальний комплекс). Карта розташування: Україна
Міус-фронт (меморіальний комплекс)
Міус-фронт (меморіальний комплекс) (Україна)

Міус-фронт у Вікісховищі?

КомпозиціяРедагувати

Монументальна композиція умовно складається з 4 елементів:

  • Монументу у вигляді шлагбауму.
  • «Сходів Героїв».
  • Саду перемоги.
  • Музею бойової слави шахтарів Донбасу на річці Міус.

МонументРедагувати

Основним елементом меморіального комплексу є залізобетонний монумент у вигляді шлагбауму. Висота монументу становить 10 метрів: 5 метрів — висота шлагбауму і 5 метрів — висота опор; ширина монументу — 36 метрів.

З правого боку на монументі вирізьблено профіль шахтаря з рукою, що стискає гвинтівку. На центральній частині пам'ятника зображено силуети вершників, що уособлюють воїнів 7-го кавалерійського корпусу. На виступі у 5 метрах від лівого краю шлагбауму розміщено дати 1941 та 1943, зліва від виступу розміщені зображення жінок з шахтарськими ліхтарями.

Права опора з внутрішньої сторони містить напис:

Тут, біля стін рідного міста, у грізні роки війни з фашизмом билися бійці 383 і 395 шахтарських дивізій, вони захищали землю, де вперше побачили сонце та вперше спустилися у забій. Вони стояли на смерть за Батьківщину, й Батьківщина не забуде їх
Оригінальний текст (рос.)
Здесь, у стен родного города, в грозные годы войны с фашизмом сражались бойцы 383 и 395 шахтерских дивизий, они защищали землю, где впервые увидели солнце и впервые спустились в забой. Они стояли насмерть за Родину, и Родина не забудет их

Біля розташоване углублення з вічним вогнем. На бронзовій плиті біля вічного вогню розміщено напис:

Ні каменю скорботи, ні каменю слави, на замінити солдата, що загинув. Хай буде вічною про Героїв пам'ять, хай буде вічним світло над териконом, і нехай в очах твоїх відобразиться суворий відблиск вічного вогню
Оригінальний текст (рос.)
Ни камню скорби, ни камню славы, не заменить погибшего солдата. Да будет вечной о Героях память, да будет вечен свет над терриконом, и пусть в глазах твоих запечатлится суровый отблеск вечного огня

ПриміткиРедагувати

  1. Мемориальный комплекс — Миус-фронт. Луганська обласна наукова бібліотека. Архів оригіналу за 2013-08-29. Процитовано 2013-08-16. (рос.)
  2. Постанова КМУ від 3 вересня 2009 року. ВРУ. 3 вересня 2009. Процитовано 16 серпня 2013. 

ПосиланняРедагувати